You cannot copy content of this page
На головну / ГРОМАДА / ЯК ЖИВЕ КОСТЯНТИНІВСЬКА ГРОМАДА І ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВА ЇЇ РОЗВИТКУ

ЯК ЖИВЕ КОСТЯНТИНІВСЬКА ГРОМАДА І ЧИ Є ПЕРСПЕКТИВА ЇЇ РОЗВИТКУ

Костянтинівська ОТГ в Горностаївському районі була створена восени 2017 року. Тоді Костянтинівська та ще три сусідні сільради вирішили не об’єднуватися з Горностаївською територіальною громадою, а взяти на себе відповідальність за свій розвиток. Як живеться малій громаді сьогодні, чи є перспектива розвитку – дізнавалися, побувавши у Костянтинівській територіальній громаді.

Сільський голова ділиться здобутками та планами, не приховуючи того, що наразі з коштами у громаді сутужно. Здавалося б, ніби й не мало зробили, та у громаді є проблеми, розв’язання яких потребують значних коштів.
Коли почалася реформа, ми сподівалися, що держава підтримуватиме територіальні громади, – говорить Олексій Кільдеров. – Передбачалося, що після об’єднання громада буде спроможною в діяльності, надходження до казни збільшаться. Насампочатку, ніби, так і було. До того ж, держава виділяла новоствореним громадам інфраструктурну субвенцію на розвиток. Та вже минулого року ми таких коштів не отримали. Видатки збільшилися, а доходи практично залишилися ті ж. А ще у рамках впровадження бюджетної децентралізації та бюджетного перерозподілу податків, на місця передано і значний обсяг повноважень, не підтверджених фінансово. А це означає, що і фінансувати значну частину закладів у громаді, які раніше фінансувалися з державного чи районного бюджету, маємо тепер ми із сільського бюджету. Тож сьогодні все, що отримуємо, – «поїдає» потреба закладів освіти, медицини, соцзахисту, а на розвиток нічого не залишається. Водночас сільська рада забезпечує належний освітній процес, безкоштовне харчування учнів 1–4 класів та дітей пільгових категорій, а також встановлено 50-відсоткову пільгу для харчування дітей старших класів.


Так, сьогодні утримання шкіл та медичних закладів, дитсадки, культзаклади, комунальні дороги, розвиток ЖКГ тощо – фінансуються з місцевого бюджету. Зростає зарплата, дорожчають енергоносії та продукти харчування, зменшується кількість працюючих громадян. Торік заклади освіти в Костянтинівській громаді оптимізували – створивши один опорний та філії у старостинських округах. Це дало змогу заощадити певну кількість коштів, які будуть направлені на технічне переоснащення закладів та їх ремонти. Поряд з тим, придбавши нові шкільні автобуси, збільшилися витрати на їх утримання та обслуговування. До того ж, діти із села Зірка навчаються у сусідній громаді, тож необхідно з місцевого бюджету компенсувати вартість підвезення та харчування учнів сусідній Зеленопідській громаді, а це понад 200 тисяч гривень на рік. Центр соціального обслуговування створили, та є претензії у пожежників щодо протипожежного обробітку приміщення й встановлення сигналізації. На усунення порушень необхідно додатково виділити близько 150 тисяч гривень.


– І це не одна проблема, яка виникла у громади, – зазначив очільник громади. – Цього року почало діяти рішення суду щодо повернення нерухомого майна Братолюбівського елеватора до державної власності. Ця історія розпочалася ще 2010 року, коли на рівні Кабінету Міністрів України було ухвалено рішення про передачу майна елеватора до ПАТ «ДПЗКУ». Як виявилось в ході розслідування, на той час передача майна відбулась із порушенням закону. У 2011 році Костянтинівська сільська рада ухвалила рішення (оскільки цей об’єкт знаходиться на території сільської ради) про оформлення права приватної власності. Як результат, своїм рішенням суд зобов’язав сільську раду і Братолюбівський елеватор сплатити судовий збір по 23 2000 гривень кожній зі сторін. Дуже прикро, що за чиїсь дії на вищому рівні повинні «розплачуватись» коштами сільського бюджету. І в результаті – заблоковані більше двох місяців рахунки сільської ради, що не дало можливості фінансувати навіть елементарні потреби громади.
Голова нарікає, що область ніяк не завершить передання земель у комунальну власність громади – це теж впливає на доходи до бюджету. І це дуже болюча тема. Адже стосовно тих земель, що передали, дуже багато помилок, «накладок», є невеликі ділянки, які не передані і не обробляються.
Сільській раді передали в основному «клини», залишки полів – по 7–10 гектарів. Їх ми роздали людям під особисті селянські господарства. Загалом близько 20 чоловік отримали земельні ділянки, в основному забезпечили ділянками воїнів АТО/ООС. Та ще не все нам передали. Ми два роки домагаємося – звертаємося до обласних служб, щоб передали решту земель, бо земля «гуляє». Її треба обробляти чи здати в оренду. Але ми навіть відповіді не отримуємо.
Чи є перспектива у громади? Прогнозований бюджет Костянтинівської громади на 2021 рік – 34 817,5 тис. грн, із них власний бюджет – 21 249,7 тис. грн, ще 13 567,8 тис. грн – дотації та субвенції з державного бюджету. Щоб його поповнити, сільська рада переглянула всі договори оренди земель, збільшивши орендну плату до 8–12 % від оцінки її вартості. Та цього замало для того, щоб вистачало коштів на ремонт доріг чи іншої інфраструктури.
– Нас турбують дороги, які в обласному підпорядкуванні. Приміром, виїзд із Дубівки до Мелітопольської траси. Там білощебенева дорога. Ми зверталися до облдержадміністрації, ніби є домовленість, що зроблять. Тільки коли?

Чисельність мешканців громади за офіційними даними – блзько 3,5 тисячі. На території громади функціонують 1 опорний заклад освіти та його 4 філії, 3 дитсадки, 1 сімейна амбулаторія, 6 пунктів здоров’я, 3 будинки культури, 4 сільських клубів, 5 сільських бібліотек.

На моє запитання, чи не припускають, що їхню маленьку громаду можуть приєднати до іншої – адже говорять, в майбутньому може бути укрупнення громад, – Олексій Кільдеров не спростував такої перспективи, але й не погодився, що це буде доцільно.


Справді, про це говорять, – відповів Олексій Володимирович. – Подумки ми аналізуємо такий варіант. Але, скажіть, що від цього зміниться? Ну буде незначне зменшення витрат на утримання апарату сільської ради. Але зникне обіцяна доступність послуг. Щоб говорити про кошти на розвиток, потрібні додаткові надходження від виробництва. А його немає, бо інвесторів не вабить наша територія. Сільськогосподарські підприємства, які діють на території громади, зменшують кількість працюючих. Молодь виїздить на заробітки, села «старіють». А основним джерелом доходу, крім субвенцій, є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), 60 % від якого залишаються в громаді. Тож хотілося б звернути увагу держави, що сільські громади не можуть фінансово конкурувати із громадами, центрами яких є промислові міста, де розвинуті виробництво, сфера обслуговування. Тому я підтримую пропозиції інших громад, щоб у місцевих бюджетах залишали не 60 % ПДФО, а хоча б 70-75 відсотків. Це хоч якось дасть змогу збільшити бюджети громад та забезпечити фінансування з надання освітніх, соціальних, медичних, культурних та інших послуг мешканцям громади.


Незважаючи на всі негаразди сільська рада шукає різні можливості залучення додаткових коштів. Вимріяною подією стало створення ЦНАПу. Не так давно Центр уже почав функціонувати – це стало можливим завдяки Програмі «U-LEAD з Європою»: від них отримали сучасні офісні меб-
лі, комп’ютерну техніку та програмне забезпечення з системою електронного документообігу на загальну суму майже 500,0 тис. грн. Від програми ПРООН в рамках проекту «Посилення стійкості громад у Херсонській області» громаді надано 25 планшетів та роутерів для забезпечення дистанційної освіти учням із багатодітних та малозабезпечених сімей загалом на 176 162 гривень.
Любов РУДЯ

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Бюджет Горностаївської громади поповнився майже на 20 мільйонів гривень

Упродовж січня – травня 2021 року місцевий бюджет Горностаївської об’єднаної територіальної громади отримав 19,5 млн гривень податків …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *