You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / ЧОМУ СЕЛЯНИ ГОРНОСТАЇВЩИНИ МАСОВО ЗБУВАЮТЬ КОРІВ

ЧОМУ СЕЛЯНИ ГОРНОСТАЇВЩИНИ МАСОВО ЗБУВАЮТЬ КОРІВ

Тема тваринницької галузі була порушена мешканцями Костянтинівської громади. Селяни нарікають, що доводиться позбуватися корів, бо платять за молоко копійки, підтримки від держави не відчувають. Тож поголів’я корів у селах стає все менше і менше. А сільськогосподарські підприємства та фермери не хочуть тримати корів, бо закупівельні ціни на молоко не покривають витрат. Редакція газети вирішила продовжити цю тему, тим більше, що отримали відгуки від читачів.

В Укpaїнi кapдинaльнo cкopoчуєтьcя виpoбництвo мoлoкa, кaтacтpoфiчнo змeншуєтьcя пoгoлiв’я твapин. Країна стрімко скотилася з шостого місця з виробництва молока, яке посідала у 1990-х, до 30 аутсайдерів. І ризикує “скотитися” ще нижче, якщо такими ж темпами вирізатимемо корів. Для порівняння: 1991 року великої рогатої худоби було 8,5 мільйонів, тепер же залишилося близько 3 мільйона голів. У тому числі корів – 1,8 мільйона.
Справді, cитуaцiя з мoлoчapcтвoм cьoгoднi кpитичнa пo вciй кpaїнi, i Xepcoнщинa нe винятoк. Tiльки зa ciчeнь нинішнього poку виpoбництвo мoлoкa змeншилocя нa 3,9% пopiвняно з aнaлoгiчним пepioдoм тopiк.
Реальну картину поголів’я у селах колишнього Горностаївського району важко дізнатися, адже наразі після зникнення управління агропромислового комплексу немає кому відслідковувати ці питання. Тож вдовольняємося цифрами, які є у старостатах (колишніх сільських радах). Приміром, у селах Великоблаговіщенського старостинського округу 2010 року було понад 400 корів то нині ледве до сотні доходить.
У більшості країн держава стимулює розвиток тваринництва: дотують, фінансують, надають пільги, інколи просто не заважають. А у нас лише балачки та обіцянки про необхідність порятунку тваринництва: на папері все є, а в реаліях – живіть, як можете.

Причини та особливості нинішнього падіння

Основна причина складної ситуації, за оцінками галузевих експертів, – відсутність зваженої довгострокової державної політики у цій сфері, її хаотичність і не прогнозованість. А те, що 2019 року влада узагалі відмовилася від аграрного міністерства, унаслідок чого галузь, яка формує 40 % валютної виручки і 20 % національного ВВП, стала для держави “другорядною” – також вплинуло на ситуацію, бо немає кому відстоювати інтереси аграріїв. Щоправда, очевидно усвідомивши важливість аграрної галузі, влада з 2021 року відновила роботу міністерства. Але час втрачений, та й нині про тваринництво там поки що не дуже думають – Мінаг-рополітики поставило перед собою два важливих завдання: запуск ринку землі та реалізацію масштабної програми з будівництва системи зрошення.
Правду кажучи, уряд іноді затверджує програми й проєкти підтримки агросектору – в тому числі, і молочного тваринництва. На жаль, вони короткострокові – розраховані максимум на рік. До того ж, буває, ще й не доходять за призначенням через відсутність коштів чи “зміну пріоритетів”. Було таке, що кілька років держава підтримувала тваринництво – надавали дотації на кожну голову ВРХ, діяли програми повернення ПДВ, компенсації витрат на будівництво молочно-товарних ферм тощо. А головне – пільгове оподаткування галузі. Відтак, тоді чисельність поголів’я почало зростати. І тільки преференції скасували – галузь почала «падати».
Нагадаємо, що більшість країн, які збільшили виробництво молока, досягли цього за державної підтримки.

Це дуже важка праця: все більше селян відмовляються від корів

Анна (прізвище не побажала назвати) із села Славного – ми зустріли її у сусідньому селі Софіївці – пригнала сюди пасти трьох своїх корівок. Село Софіївка вимирає – тут живе всього два чоловіки, інші хати розвалені, тож є пустирі з гарною травою.
– Немає де пасти корів, – нарікає жінка. – Доводиться аж сюди ганяти. Раніше в посадках пасли, та тепер все аж до дерев позаорювали. Поле під пасовище не виділили. В обід гонимо додому – треба ж худобу напоїти та подоїти. А потім знову сюди.
Жінка каже, що вони з чоловіком пенсіонери, тримають три корови, бо на дві пенсії – загалом 4,5 тисячі – не проживеш. Та й дітям допомагати треба.
Цікавимось, чому корів стало менше? Чому люди не хочуть тримати худобу? Жінка розповідає, що все дуже просто: окрім того, що пасти ніде та сіна немає де косити, ціна на молоко не виправдовує тих сил, які селяни вкладають на догляд за тваринами. Усе молоко від домогосподарств вважають несортовим і купують по 6 гривень за літр.
– Корів у Славному залишилося може з тридцять голів, – розповідає жінка. – На нашій вулиці лише шість. А молоко у нас забирають заготівельники з Великої Благовіщенки по 6 гривень за літр, але говорять, що буде ще дешевше. Ми звикли в селах багато працювати – це не новина. Але коли молоко вже дешевше води, то як таке може бути?


Справді, до корови потрібно робочих рук. Треба заготувати на зиму сіно, солому, макуху, дерть, буряк, гарбуз… Влітку виводити на пасовище, а воно ж далеченько. Недарма ж кажуть, що молоко в корови на язиці. Та нарікають: корова корову з’їдає. За кошти, виручені від продажу молочних продуктів, треба харчі для корови купити, часом ще й докладати треба. Через ці причини все менше людей хочуть тримати корів.
На базарі у місті молочна продукція коштує, звичайно, дорожче. Наприклад, літр молока тут продають по 15 грн. Але селяни наголошують, що не у всіх є можливість їздити до міста. Та й клієнтів на таку кількість продукції не знайдеш. Тому вони – заручники ситуації: не здаси по 6 гривень, то виллєш свиням.
У магазинах пакетоване молоко завжди в ціні. Сьогодні воно кош-тує мінімум 20 гривень за літр. Та часто покупці нарікають на якість і припускають, що продукція ненатуральна.

Чи є надія на підтримку та розвиток

Як бачимо, людям на селі необхідна державна підтримка. На жаль, ані попередня влада, ані нова нічого для цього не зробили.
Поки що цьогорічним бюджетом на підтримку всіх галузей аграрного виробництва передбачено 4,4 мільярда гривень. На державну підтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції – запланували спрямувати 1,15 млрд грн. З-поміж напрямків фінансування – часткова компенсація вартості тваринницьких об’єктів і вартості будівництва та реконструкції об’єктів зі зберігання та переробки зерна. Більшість же коштів зарезервовано для здешевлення кредитних ставок фермерам, які після відкриття ринку землі захочуть придбати наділи.
І остання новина: два дні тому, 21 квітня 2021 року, на засіданні уряду прийнято постанову, яка розширює та вдосконалює державну підтримку фермерських господарств. Документ розроблено на підставі Указу Президента України в частині підвищення фінансової спроможності фермерів та малих сільськогосподарських виробників.
«Саме малі фермерські господарства, які мають в обробітку невеликі площі та обмежений фінансовий ресурс, найбільше потребують посиленої підтримки з боку держави. Щоб стимулювати розвиток малого фермерства, ми збільшили фінансову підтримку новоствореним фермерським господарствам, а також додали виплати на дорадництво”, – прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Зокрема, розмір бюджетної субсидії новоствореним ФГ збільшено з 3 000 грн до 5 000 грн на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар). Також запроваджено виплати у розмірі 36 тисяч гривень за сільськогосподарську дорадчу послугу. Крім того, розширено види корів, за які надаватиметься бюджетна дотація фермерським господарствам.
Документ усуває адміністративні перешкоди при отриманні державної підтримки (зокрема, зменшується кількість поданих документів; скорочується час їх розгляду та ухвалення рішення).
Все це добре. Але чи скористаються селяни цією допомогою? Отже, найближчий рік стане визначальним для корів у селах. Якщо до того часу селяни ще не позбудуться корів повністю.
Тему досліджувала Любов РУДЯ

Шановна редакціє!

Прочитала в газеті дуже слушний допис Любові Сурмай із Костянтинівської громади. Проблема болить, тож хочу відповісти Ірині Яворській та Надії Валеріївні, які коментували її позицію. Ви звичайно маєте право на свою думку. Але таке ж право маю і я. Як Ви, шановні, думаєте: може пенсіонер у 70 років взяти в оренду землю, обробляти її, та ще й корівку годувати? Мабуть, що ні. Скажете – діти. У дітей свої проблеми, та й по закордонах вони на заробітках. Бо наша держава не дала їм змоги працювати. Нема де. А ще наша держава мала б забезпечити паритет цін. Якщо пшениця вісім тисяч, то молоко мало б бути 30 грн за літр. А наша держава дбає тільки про захмарні ціни та надвисокі зарплати чиновників.
Складається враження, що влада не думає про державу. Зерно на експорт. Соняшник на експорт. Коли і при якій владі олія була майже 70 грн за літр, цукор 26 грн за кг? І так далі – можна перераховувати довго. Де державне регулювання цін на продукти? Пенсіонери сьогодні не живуть, а виживають на ліках і хлібові. А ще ж є тарифи… «Зелені» провалили голосування за пільгові 100 кВт. Браво! Це ще один крок до геноциду.
А не приведи, Господи, якщо пенсіонер має якийсь маленький підробіток. «З’їдять» із потрохами. Звільнять і скажуть сидіти вдома, бо маєте вже пенсію. Словом, повертаюсь до того, з чого почала: хай будуть зернові хоч і по 10 тисяч, але молоко хай тоді буде по 40 грн за літр, пенсія – як мінімальна зарплата, субсидії не 200 грн, а хоча б тисяч 5 гривень. Ось тоді ми б сказали: держава дбає про нас. Та, на жаль, державі байдуже за село та й взагалі за людей. Тому підтримую Л. Сурмай. Болить не тільки їй.
Село вмерло вже на 70 відсотків. У селах залишились одні пенсіонери. Сьогодні пішла мода на покращення благоустрою. Це добре. Але краще було б керівникам держави та громад подумати про підтримку міні ферм, міні птахоферм. І робочі місця були б, і корівки не на картинці… І продукція молочна була б.
Дякую Л. Сурмай за порушену болючу тему і підтримую…
Таміла Мулик, село Костянтинівка

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Пролежала в землі 78 років

Цієї середи під час обходу Вербової балки майстер лісу Горностаївського лісництва В. Цвік помітив незвичний …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *