You cannot copy content of this page
На головну / ІСТОРІЯ / ТРИКУТНИК, ЯК ВІСТОЧКА З ФРОНТУ

ТРИКУТНИК, ЯК ВІСТОЧКА З ФРОНТУ

У роки Другої світової війни єдиним способом спілкування бійців з рідними було листування через листи-трикутники. Для матерів, дружин це була єдина можливість дізнатися, чи живий, чи здоровий син, чоловік. Цим листам час визначив долю – стати історичною цінністю.
З початком Другої світової війни проблему нестачі конвертів вирішували за допомогою звичайного аркуша паперу. Листи представляли прямокутний аркуш, загнутий справа наліво, а потім навпаки. Смужку паперу, що залишалася, вставляли всередину. Так отримувався трикутник, який став символом зв’язку тилу і фронту. Хоча зрідка «польова пошта» доставляла адресатам поштові карточки із зображенням на воєнну тематику та патріотичними закликами. Такі листи не потребували марок і не заклеювалися – їх все рівно перечитували цензори. На зовнішньому боці вказували адресу і залишали місце для відмітки поштовиками та штемпелями «Просмотрено».
Із фронту додому можна було писати далеко не все. Такі вісточки з фронту чекали у кожній родині як свідчення, що рідна людина жива.
У Горностаївському краєзнавчому музеї є експозиція «Листи з фронту».

ЛИСТИ З ВІЙНИ ЗБЕРІГАЄ МУЗЕЙ

Із листа В. І. Ярошенка: «Вітаю дорога моя сім’я – Анна Улянівна з нашими дорогими дітьми. Передаю я тобі, Анюта, своє люб’язно-сердечне фронтове вітання… Отримав 26.Х.44 лист, який ти писала 11.Х.44, який я так довго чекав. Я був, Анюта, неспокійний: все чекав від вас листа й не міг дочекатися. Все гадав, чому від вас нема листа? Уже почав думати, що з вами щось сталося – якесь нещастя… Тепер я спокійний… Я дізнався, як ви живете. Ти писала, що хліба гарні, а хліба нічого не отримали. Чи, можливо, ви не обмолотили, або чому так, що ви отримали 30 гр/к. муки? Радий, що ви маєте вдома свиню, качок, голубів, кролів – це все добре. А щодо корови – не особливо радує, схоже, що можуть відібрати… Про себе напишу лише те, що поки що живий-здоровий, перебуваю на фронті». (26.10.44 р.)

Із листа Г. О. Бойка: «Вітаю, моя дорога Ірина, сини Валентин, Віталій і донька Неля! Надсилаючи цей лист, маю невеликі сподівання, що ти з дітьми його отримаєш, що вам вдалося вижити після такого лихоліття. А якщо все ж отримала – напиши про себе, про синів і доньку. Як ти зимувала другу зиму? Певне ще «краще», ніж першу? Думаю, ти про себе напишеш. А я про себе напишу в наступному листі. А зараз хочу лише сказати, що здоров’я у мене нормальне… Тільки дещо підкачали ноги: через них довелося потрапити в госпіталь. На цьому, Іра, поки все. А якщо прийде вісточка, що ви живі – напишу побільше…» (17.03.43 р.)

 

Із листа І. П. Кліщового: «2 травня 1944 року пишу рідній, любій сім’ї. Передаю вам свій низький доземний уклін… Я поки що перебуваю в госпіталю. Але скоро видужаю, тобто днями піду туди, де горить повітря і земля. Хочу знати, як вдома. Та знаю, що мене ваш лист не спіймає на місці…»

Музейні матеріали надала Олена ТАШКІНОВА

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Бюджет Горностаївської громади поповнився майже на 20 мільйонів гривень

Упродовж січня – травня 2021 року місцевий бюджет Горностаївської об’єднаної територіальної громади отримав 19,5 млн гривень податків …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *