You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / Староста Заводівського старостинського округу: проблеми долаємо спільно

Староста Заводівського старостинського округу: проблеми долаємо спільно

Інтерв’ю

Від старости у громаді, як і від дбайливого господаря, багато що залежить. Та якщо усі її мешканці не дотримуватимуться порядку, не допомагатимуть і не підтримуватимуть один одного у досягненні спільної мети, сам він з усім не впорається. Тож чим займаються старости, якими проблемами переймаються, що їм вдається – спробуємо розібратися при спілкуванні з ними. Нещодавно ми розповідали про найдосвідченішу старосту Великоблаговіщенського округу, яка вже 26 років очолює цю громаду. Наразі пропонуємо розмову з наймолодшим – керівником Заводівського старостинського округу Олександром ХЕРУНЕНКОМ.

– Олександре Володимировичу, минуло вже пів року як Ви очолили Заводівський старостинський округ. Як охарактеризуєте цей період – він був для Вас тяжким, було щось несподіване?
– Старостою працюю уже пів року. Чи було щось несподіване для мене? Ні. Вважаю, що знаю основні проблеми, які турбують мешканців села – адже я тут народився, виріс, працював, і бачив, що потрібні зміни, зокрема, у благоустрої. І комусь це треба робити. Втім, розумію, що староста має постійно відслідковувати проблеми громади та пропонувати варіанти їх розв’язання. Тож я намагаюся більше спілкуватися з людьми, дізнаватися, що їх турбує, що б вони хотіли покращити у селі. Уже виходячи з того, що необхідно зробити, звертаюся з клопотаннями і пропозиціями до Горностаївської селищної ради, планую, за яку справу взятися самостійно.
Чи було тяжко? Знаєте, по-різному бувало: коли вдавалося усунути якусь проблему, чи спільно з мешканцями села зробити якусь добру справу – звісно, було приємно; коли ж щось не вдавалося – якось брали сумніви, чи взагалі матиму можливості впоратися з проблемами. Однак, розпачу не відчував. У таких випадках, як кажуть, «беру себе в руки» і шукаю вихід.

25.05.2021 року Заводівський заклад освіти було підключено до мережі інтернет.

– А які ж найболючіші проблеми нині у ввіреному Вам окрузі?
– Думаю, майже такі, що й у більшості сіл. Найперше – це стан доріг. Дещо нам вдалося зробити, але не настільки, як хотілося б. Найболючішою і найслабкішою ланкою старостинського округу вважаю комунальне підприємство «Зоряне» через його критичний фінансовий стан. Навіть підвищення тарифів на воду не врятувало ситуацію. Адже на комунальне підприємство покладаються обов’язки з надання послуг не лише із водозабезпечення громадян, а й вивезення сміття. На жаль, у нас немає сміттєзвалища, бо ми маємо враховувати зміни до законодавства про заборону спорудження сміттєзвалища – не ближче 3 км до водного дзеркала. Тож найближчі точки вивезення сміття – це Горностаївка та Маринське. Для цього, на мою думку, потрібно мати сильну матеріальну базу, якої в комунального підприємства немає, як і великого базового підприємства, готового взяти на себе розв’язання частини цих проблем. І як на мене, то без об’єднання з більш сильним комунальним господарством ці питання ми не зможемо вирішити.
– Давайте поговоримо про приємне: що ж вам усе-таки вдалося зробити?
– Звісно, аж дуже хвалитись немає чим, адже здебільшого доводилось акцентувати увагу на щоденній поточній роботі. Знаючи, що людей найбільше цікавить благоустрій населеного пункту, з цього й вирішив розпочати. Насамперед, треба було привести до ладу в’їзну дорогу до села – гілля нависало так, що місцями автомобілям важко було роз’їхатись, а обабіч дороги розрослася молода поросль, псуючи зовнішній вигляд. Зіб-рав колектив молодих хлопців, обговорив з ними проблему. І почали працювати: після отримання відповідних дозволів, хлопці, якими керував Дмитро Лушпай, виконали роботи з обрізки дерев та очистки узбіччя дороги. Опісля, вже інший колектив займався збиранням та вивезенням гілля. Ця робота тривала більше місяця. І завершилася суботником з вапнування дерев, у якому взяли участь працівники старостату, школи, соціальної сфери послуг та інші небайдужі громадяни. А вапно придбав нам Сергій Карпеченко.
Наступним кроком було виготовлення і встановлення лавок біля поштового відділення, водночас приводили до ладу і територію, де розташована могила загиблим воїнам та жертвам голодомору. Там ми облаштували ще одну клумбу та висадили квіти, придбані за рахунок доброчинців.
Потім настала черга оновлення дитячого майданчика, яке проводилося силами працівників старостату та громадських робітників із матеріалів, які були придбані за кошти мешканців села. Окремо хочу виділити працівників, які працювали на громадських роботах протягом квітня–червня поточного року – Ірину Сербіну та Сергія Нежевела. За цей час вони виконали великий обсяг робіт: працювали на ремонті фасаду будівлі будинку культури та приміщення старостинського округу, автобусної зупинки, приведення до ладу кладовищ, паркової зони та інших об’єтів. Це була велика нам підмога.
– Які справи з благоустрою села ще плануєте і де братимете на це кошти?
– Плануємо облаштувати дитячий майданчик на території Заводівки–1. Ви ж знаєте, що село розділене балкою навпіл і з’єднується мостом та насипною дамбою. Віддаль до центру немала, тож дітям з першої Заводівки проблематично ходити туди на майданчик.


Ми вже розпочали цю справу. Старт роботам дав депутат селищної ради Юрій Васильєв, до якого ми звернулися за допомогою: на прохання мешканців села працівники ТОВ «ТД «Горностаївський райагрохім» виготовили для майданчика дитячу гойдалку. Надалі плануємо силами активної молоді виготовити лавки, локації, облаштувати зону відпочинку. А можливо за сприятливих фінансових умов бюджету селищної громади придбаємо справжній ігровий майданчик – це у нас передбачено в плані економічного розвитку громади на 2021 рік.
Також у співпраці із депутатом селищної ради Григорієм Дроботом – він допоміг придбати матеріал – готуємо дві нові лавки, які будуть встановлені біля автобусної зупинки.
– Ви представляєте інтереси мешканців старостинського округу перед головою громади, виконавчими органами селищної ради, депутатами. З якими проблемами Ви зверталися та чи вас почули?
– Скажімо так: у своїй роботі я тісно співпрацюю із селищним головою Дмитром Ляхном та депутатами, яких я вже назвав – це Григорій Дробот та Юрій Васильєв. Окрім тих справ, про які говорив раніше, за їхньої підтримки нам вдалося виконати ще роботи з грейдерування дороги, дамби та спуску до пішохідного мосту, що з’єднують дві частини нашого села.


Якщо поглянути на те, що зроблено та роботи, які ми плануємо, можна помітити, що через слабкий фінансовий стан старостинського округу (хоча за збором податків у громаді ми на належному рівні), то в основному майже все робиться за рахунок та силами меценатів і мешканців села. Як бачимо, вже маємо приклади дієвої допомоги.
Хочу зазначити, що звертався за допомогою до всіх землекористувачів і підприємців, які працюють на території старостинського округу, і жодної відмови в допомозі не було – за що їм велика вдячність.
Зокрема, завдячую і мешканцям села Олександру Кузьменку, Сергію Суліму, Сергію Борт, котрі на своїх тракторах, навісивши плуг, дискові борони та лопату – за свій кошт – привели до ладу дорогу, що сполучає село із трасою (через колишній хімсклад). Це приблизно 2 кілометри дороги, яка практично була знищена дощами.
– Що хотілося зробити, але не вдалося?
– З тих питань, за які взявся, але, на жаль, не зміг вирішити – це автобусне сполучення з центром громади – Горностаївкою. Щоб якось зрушити цю проблему з мертвої точки, ми ще в лютому нинішнього року направили листа до Херсонської обладміністрації з проханням внести зміни до маршруту автобуса Рубанівка – Херсон. Отримали відповідь, де нам рекомендували додатково вказати дні заїзду автобуса в село. Ми повторно відправили уточнене звернення. Та відповідь і досі чекаємо. Складається враження, що людей із села не чують.
– Мабуть, про Ваші обов’язки та права можна говорити багато. Проте бути старостою – це робота з людьми, з різними характерами, а для задоволення їхніх потреб має бути ефективна співпраця громадськості, бізнесу і влади. Як бачимо, за короткий час Ви вже дещо напрацювали. Чи є у Вашому окрузі плани на майбутнє?
– Планів дуже багато, дай, Боже, їх реалізувати! Люди вимагають інфраструктурних змін і благ, та не всі хочуть докластися до цього своїми внесками чи працею. Тож я повторюся, зміни будуть, якщо всі спільно працюватимемо.
Я дуже сподіваюсь на підтримку селищної ради та мешканців села, плідну співпрацю з бізнесом, комунальними закладами та установами. І чекаю від них конструктивних порад та пропозицій.
Спілкувалася Любов РУДЯ

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

На черговій сесії селищної ради депутати ухвалили необхідні для розвитку громади рішення

Того тижня відбулася ІХ сесія селищної ради ІХ скликання під головуванням голови Горностаївської територіальної громади …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *