You cannot copy content of this page
На головну / ГРОМАДА / Станіславська громада Херсонщини: який успішний досвід можна запозичити у сусідів

Станіславська громада Херсонщини: який успішний досвід можна запозичити у сусідів

Два дні у рамках престуру  «Досвід реформ на Херсонщині – успішні практики децентралізації»,  ми, журналісти з різних регіонів України,  провели  у територіальних громадах Херсонської області – Голопристанській та Станіславській.  Вони розташовані неподалік обласного центру – Херсона, але по різні боки Дніпро-Бузького лиману.  Відрізняються і кількістю мешканців і, звісно, можливостями

  Різні громади – різні  можливості

Останніми роками під час престурів довелося побувати у багатьох регіонах нашої країни, а ось як живуть територіальні  громади Херсонщини якось не вдавалося побачити. Цього разу Харківський пресклуб організував поїздку журналістів з інших областей у громади Херсонської області, тож таку можливість не могла пропустити. Бо все ж цікаво побачити, як інші громади нашого регіону долають дорогу децентралізації, порівняти можливості громад Горностаївщини та зрозуміти, чому в громадах різні можливості.

 Ми не лише милувалися  красою чудової природи, а й дізналися про життя  двох громад.

 Два дні ми прожили у громадах – Голопристанській та Станіславській. Кожна з них має чим пишатися. Але вони різняться за кількістю мешканців,  і, звісно, можливостями.  

Голопристанська міська територіальна громада, утворена у липні 2019 року приєднанням Старозбур’ївської сільради, а 2020-го – доєднала ще шість сільрад. У  громаді 14 населених пунктів,  проживає 34 620 осіб. Загальний  бюджет – 280,5 мільйонів гривень, є декілька великих бюджетоутворюючих підприємств, які дають до бюджету вагому його частину.

Тут потужні підприємства та сильна інфраструктура. Ми побували  на соціальних та інфраструктурних об’єктах. Відвідали аграрну компанію  НІБУЛОН,  фермерське господарство «Інтегровані Агросистеми», «НВП «5 ЕЛЕМЕНТ».

Станіславська територіальна громада утворилася  у жовтні 2017 року. Наразі  у її складі чотири населених пункти, мешканців – 10 449 осіб. Бюджет 60 мільйонів,  головний платник податків – СТОВ «Енограй» – підприємство, яке сплачує до місцевого бюджету близько восьми мільйонів гривень податків.

Чим могла похвалитися ця громада? Коли на території немає достатньої кількості бюджетоутворюючих об’єктів, громада шукає інші шляхи для розвитку. Станіславська може похвалитися,   що знайшла таких донорів – у рамках програми DOBRE змогли реалізувати сім проєктів, два з яких ще тривають, більша частина їх пов’язана з туристичною діяльністю. За словами сільського голови  розвиток своєї  громади вони вбачають у  розвитку двох напрямів – туристичного та переробки сільськогосподарської продукції.

Сьогодні розповідь про Станіславську громаду.

У Станіславській громаді хочуть заробляти на туризмі

Наша подорож  територією Станіславської територіальної  громади розпочалася з пиріжків з вишнями та вільного спілкування на мальовничому березі Дніпро-Бузького лиману, облаштованому під відпочинкову зону для дітей та дорослих села Софіївки. Представники медіа  не лише милувалися  красою довкілля, а й мали змогу дізнатись про життя громади – керівник   громади Іван Самойленко відповідав на запитання журналістів, говорив про здобутки і перспективи…

Одним із  ресурсів розвитку громади сільський голова назвав туризм. Адже громада має чудові краєвиди і цікаві місця: розташована на берегах Дніпро-Бузького лиману, де Дніпро впадає у Чорне море, має 27 гектарів водного плеса та унікальний Гранд-каньйон, де на туристів чекають Станіславські глиняні скелі та гарні краєвиди. Колись саме ці скелі біля Дніпро-Бузького лиману обрав Кузьма Скрябін  для зйомок свого кліпу на пісню “Місця щасливих людей”.  Ці природні скарби громада планує використати для свого розвитку, щоб стати  самодостатньою . 

Однак, як виявилося, сьогодні, поки що,  місцева спільнота не має від туризму практично жодної користі. Але сподівається, що в майбутньому це дасть можливість створити нові робочі місця та розвивати бізнес – від чого надходитимуть податки та місцеві збори.

–  Ми бачимо, що туристичний напрямок  перспективний, адже до нас приїжджають сотні гостей з усіх куточків України, – сказав Іван Самойленко. – Багато реалізовуємо  за участі в  інвестиційному проєкті у партнерстві з програмою «DOBRE». Нині ми продовжуємо ремонт приміщення майбутнього центру туризму, який розпочали ще за попереднього скликання. Передбачаємо  облаштувати  хостел  на чотири місця, а також створити три  робочих місця спеціалістів з розвитку туризму, розробляємо водні, пішохідні й транспортні маршрути для туристів.  Плануємо на базі Центру розвитку туризму та бізнесу проводити тренінги та навчання для  тих, хто матиме бажання працювати у туристичному бізнесі. Готові також надати приміщення для підприємців, які зможуть організувати кафе та міні-готель для туристів і гостей.

За словами голови,  аби громада могла надавати  послуги з туризму і заробляти кошти, розширили види діяльності місцевого комунального підприємство та додали КВЕД, який дозволятиме це робити. Уже видають на прокат туристичне спорядження та велосипеди, мають обладнання для виготовлення сувенірів, були підготовлені фахівці, придбане вартісне обладнання для офісного приміщення. Усе це отримали за Програмою USAID DOBRE.

Журналістам показали Центр розвитку туризму та бізнесу,  об’єкти туристичного маршруту.  Голова громади особисто провів екскурсію,  розповів історію та легенду про засновників цього краю. Ми оглянули зони відпочинку на березі лиману: балку Байдиха, городище «Золотий мис» та Херсонські гори. Балки Байдиха, або як називають – Херсонські гори, це глибокі балки, які знаходяться на березі Дніпро-Бузького лиману біля селища Станіслава. Унікальність полягає в поєднанні нетипових для Херсонщини утворень – своєрідних гір та степової природи Таврійського краю.

 Що вдалося зробити  спільно з партнерами    

 За три фінансових роки в Станіславській громаді зробили, мабуть, більше, ніж за всі попередні роки незалежності – так стверджують у громаді. Коли вдався один проєкт, потім другий, то люди відчули можливість щось змінювати. Окрім туристичної галузі ще були проєкти.

Реконструкцію артсвердловин здійснили у двох селах –  Станіславі та Широкій  Балці відповідно до плану удосконалення послуги водопостачання, який розробляли спільно з партнерами програми DOBRE. Зокрема, встановили 6  італійських насосних агрегатів із системою пуску – це обладнання коштує понад три мільйони гривень. За рахунок цього підвищилася надійність роботи насосів, менше енергозатрати,  відчутно покращився тиск води у водомережі. Але у громаді  говорять, це спровокувало пориви застарілої водомережі – тож цю проблему треба усувати.

 “Громада без сміття”  цей  проєкт  також реалізовували за допомогою програми DOBRE. Побудували альтанки, сміттєві баки придбали, а також баки для утилізації пластикових виробів. Їх ми побачили в кожному з відвіданих  сіл. За кошти отриманої  інфраструктурної субвенції придбали  спецтехніку.

– Закупили  10 майданчиків для роздільного збирання і поки що тільки сортуємо пластикові й скляні пляшки, – зазначив Іван Самойленко. – Звісно, відразу ми цю проблему не усунемо,  але  частина сміття вже йде не в лиман, а на вторинну переробку.  Плануємо збільшувати кількість майданчиків. 

ЦНАП – його створили за підтримки програми ЄС “U-LEAD”  відповідно до усіх європейських стандартів.  Надає більше 150 послуг   включно з послугами соціального характеру та пенсійними,   реєстрацією місця проживання, землі, бізнесу та нерухомості.

Основний офіс у Станіславі, а в 4 селах громади створені віддалені робочі місця. Журналісти  оглянули  ЦНАП у селах  Широка Балка та Станіславі, пересвідчилися, що це робить послуги доступнішими для мешканців віддалених населених пунктів громади. 

Радіо зазвучало у Станіславі. У  рамках конкурсу “Місцеві ініціативи для громади” реалізовано проєкт “Голос громади місцевому самоврядуванню”. На цей проєкт  програма DOBRE внесла  61 тисячу гривень та 20,7 тисяч – кошти Станіславської громади. І завдяки цьому у Станіславі зазвучало радіо – поки що транслюють через гучномовці на центр села та ринкову площу.

“Центр розвитку дитини “Казка”. Коли заходиш на територію чи до приміщення дошкільного  закладу, то справді, потрапляєш у казку.  Все зачаровує – кожна дрібниця. А ще тут є ексклюзив – мультиплікаційна студія, тобто малята не лише дивляться мультфільми,  а й вчаться їх створювати. У дитсадку сім груп,  де перебуває  159 малюків,  є інклюзивна група.  Красу створювали своїми коштами та своїми руками.

– Нам надали право самостійно розпоряджатися коштами, – повідомила журналістам  директорка закладу Людмила Кисла.Тому рахуємо кожну копійку, бо хочемо покращувати умови для дітей у закладі.  Торік  зекономили 800 тисяч гривень, і це  дало можливість покращити матеріально-технічну базу садочка. Усі роботи намагаємося виконувати своїми силами.

Еко-ферма «Лиманська коза»

З-поміж прикладів розвитку бізнесу на селі – еко-ферма  “Лиманська коза”. Її власники Олена та Валентин Бєлозоренки круто змінили своє життя – переїхали з Херсона до Станіслава. Олена до цього працювала в драмтеатрі – зокрема займалась розселенням учасників міжнародного театрального фестивалю “Мельпомена Таврії”. 

У селі завели кіз і почали виготовляти сири – спочатку для себе, потім для друзів. А згодом і для туристів.

– Виробництво крафтових сирів під брендом “Лиманська коза” – це ідея директора театру   Олександра Книги, коли я саме на його ювілей вирішила зробити подарунок – презентувати сири власного виробництва у красивій обгортці, – мовила Олена, запрошуючи нас на дегустацію сирів.

Відвідавши Івано-Франківщину та отримавши  нові знання, родина Бєлозоренків усе ж таки, зважилася створити  контактний зоопарк із власними козами. У 2020 році еко-ферма «Лиманська коза» перетворила виробництво на туристичну атракцію, що стала візитною карткою громади, відкрила двері для відвідувачів як новий зареєстрований бізнес у громаді. Ось так сільська рада отримала нового платника податків.

 «З бюджетом впораємося відсотків на 80»

Так сказав очільник Станіславської територіальної громади. Загалом, як зазначалося,  бюджет  цієї громади складає близько 60 мільйонів. Головні джерела наповнення бюджету – це  податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), плата за землю (податок чи орендна плата) та єдиний податок. Бюджетоутворюючих підприємств на території, можна сказати,  немає, окрім СТОВ «Енограй», яке сплачує до місцевого бюджету близько восьми мільйонів гривень податків на рік.

 – Ми повністю забезпечуємо  захищені статті: заробітну плату, енергоносії, продукти харчування, інші видатки, – запевнив Іван Самойленко. – Але нам  є над чим працювати в питанні додаткового наповнення бюджету, адже потреб наразі більше, ніж можливостей.  Думаю, ми впораємося з планами відсотків на вісімдесят.

Керівництво громади вбачає головним – впровадження заходів щодо створення нових робочих місць і наповнення бюджету. Зокрема, мають надію  на заплановане будівництво складських приміщень і заводу з переробки соків на дитяче харчування на території колишньої ферми у Софіївці. Вартість цього проєкту – понад чотири мільйона євро. Кількість новостворених місць складатиме понад 150.

У планах – взяти участь у програмі «Поліцейський офіцер громади»: держава бере на себе виплату заробітної плати такому спеціалісту і забезпечує автомобілем, а сільська рада надає  відповідне приміщення, забезпечує  технікою і пальним. Ще одне важливе завдання сільської ради – ремонт покрівлі закладів освіти і реконструкція системи опалення у закладах культури.   

Сьогодні ми вже працюємо над вирішенням цих  питань, – повідомив журналістам Іван Самойленко. –  А ще мешканцям громади дуже не вистачає стаціонарного відділення лікарні. Вишукуємо можливості функціонування хоча б десяти ліжко-місць на базі віддаленого терапевтичного відділення,  як це було раніше…

Як бачимо, і в Херсонській області, як і в інших регіонах, є  громади, які можуть поділитися досвідом успішних проєктів. Тож завжди корисно подивитися  на їхні надбання, аби порівняти, де у нас краще, а де можна запозичити щось у сусідів.

Побувала в громадах Любов РУДЯ

Престур відбувся межах проєкту Харківського пресклубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

На черговій сесії селищної ради депутати ухвалили необхідні для розвитку громади рішення

Того тижня відбулася ІХ сесія селищної ради ІХ скликання під головуванням голови Горностаївської територіальної громади …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *