You cannot copy content of this page
На головну / ІСТОРІЯ / СОЛДАТИ ПЕРЕМОГИ

СОЛДАТИ ПЕРЕМОГИ

Наші земляки з Горностаївщини, героїчно боролися з ворогом на фронтах Другої світової війни: понад 5 тисяч мешканців району брали в ній участь, 1 150 чоловік нагороджені орденами та медалями за мужність та відвагу, 2 390 (кожен другий) – не повернувся з війни… Світлини земляків-захисників з музею та архіву редакції.

ШЕПТУН Володимир Зіновійович (ліворуч) – учасник штурму Берліна. Свій автограф залишив на Рейхстазі. Нині цей автограф знаходиться в історичному музеї м. Москви.

ПИШНИЙ Федір Філоновичбрав участь в героїчній обороні Сталінграда (нині Волгоград), нагороджений медаллю «За оборону Сталінграда».

ПИШЕНКОВ Іван Федорович (праворуч) – кавалер ордена Слави та ордена Червоної Зірки. На фото: біля прапора Перемоги в м. Берліні.

МИРОНЕЦЬ Павло Євмінович – сапер, переможну весну 1945 року зустрів у Берліні, нагороджений медалями «За взяття Берліна», «За визволення Варшави».

МРИНСЬКИЙ Іван Федорович – за участь у бойових діях на фронтах Другої світової війни нагороджений медалями «За взяття Берліна», «За перемогу над Германією».

ШЕПТУН Микола Лукич – при штурмі Сапун-гори його танк першим прорвав оборону ворога та увірвався на гору. За мужність він нагороджений двома орденами Слави і медаллю «За відвагу».

ДУРНЄВ Трофим Омелянович – ветеран Другої світової війни. Пройшов славний бойовий шлях від Сталінграда до Берліна. Нагороджений двома медалями «За відвагу», а також «За визволення Варшави», «За взяття Берліна» тощо.

РЯБЕНКО Василь Семенович – учасник звільнення Горностаївщини, нагороджений орденом Слави і медаллю «За відвагу».

МАТРОС ГАЛУШКА З ЕСМІНЦЯ «БОДРИЙ»

На долю Миколи Васильовича Галушки випали тяжкі бойові випробування. На дійсну службу його призвали 1936 року. Матрос готувався до звільнення в запас, коли почалася війна з фінами. Довелося затриматися. Вибухнула небувала за своїм розмахом грізна Друга світова війна.

У її горнилі боєць пробув від початку і до кінця. Не раз дивився у вічі смерті. Обороняв міста-герої Одесу і Севастополь, брав участь у боях під Новоросійськом, Євпаторією, Туапсе.
Есмінець «Бодрий», на якому воював матрос М. Галушка, пройшов славний бойовий шлях – шлях перемог над ворогом. Він вистояв у боях, бо кожен з екіпажу був патріотом своєї Вітчизни, робив свою нелегку справу сумлінно, як і навідник 130-міліметрової гармати Микола Галушка.
…Це було 1942 року. Екіпаж есмінця «Бодрий», на борту якого несли службу 350 матросів та офіцерів, одержав завдання: непомітно вийти в район міста Євпаторії і виконати важливе доручення.
Запаслися боєкомплектом, а вже вночі непоміченими стали на якір. Світало, коли група моряків відправилася на берег виконувати завдання. Решта членів екіпажу мали забезпечити повітряну оборону.
День видався сонячним, не було жодної хмаринки і, здавалося, що тут марно сподіватися небезпеки. Але лихо прийшло. Коли бійці поверталися на корабель, з’явилася група німецьких бомбардувальників, які пікірували на есмінець і намагалися скинути на нього свій смертоносний вантаж. Почався нерівний поєдинок. «Бодрий», забравши групу моряків, які повернулися із завдання, почав маневрувати. Обслуга гармати, де навідником був матрос Галушка, як й інші, вели вогонь. Стрілянина, вибухи бомб і виття бомбардувальників нагадували справжнє пекло. На палубі есмінця вибухали бомби, падали смертельно поранені моряки. Та екіпаж не скорився. Місця загиблих займали інші. Від чергового попадання упав смертельно поранений замковий гармати. Його і свої обов’язки почав виконувати Микола Галушка. Ось він вловив на приціл ворожий літак. Гримнув постріл і підбитий літак вийшов з бою.
«Хвилин 20-30 тривав цей бій. Він коштував нам близько 60 поранених та вбитих моряків. Допомогла врятуватися димова завіса та вчасна допомога берегової охорони. У тому бою есмінець отримав чимало вибоїн», – пригадує Микола Галушка.
Це лише один епізод нерівних боїв та відваги бійців… А скільки їх таких було упродовж п’яти років, щоб здобути велику Перемогу над ворогом?!.
…У рідне село Горностаївку боєць повернувся 1946 року. Його груди прикрашали бойові медалі «За відвагу», «За охорону Одеси», «За оборону Севастополя», «За оборону Кавказа», «За перемогу над фашистською Німеччиною». Звідтоді в його біографії почалася нова, мирна сторінка життя.
Працює в колгоспі «Дружба» будівельником. Зводить новобудови на совість – міцні, аби довго служили людям…
Григорій ЧЕВЕРДА,
газета «Сільські новини» від 9 травня 1972 року

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Бюджет Горностаївської громади поповнився майже на 20 мільйонів гривень

Упродовж січня – травня 2021 року місцевий бюджет Горностаївської об’єднаної територіальної громади отримав 19,5 млн гривень податків …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *