You cannot copy content of this page
На головну / КУЛЬТУРА / Різдвяні святки: традиції та обряди

Різдвяні святки: традиції та обряди

Серед барвистого розмаїття світських і релігійних свят чи не найулюбленішими є різдвяно-новорічні. Їх можна вважати справжньою окрасою всього календарно-обрядового циклу нашого народу. Різдвяні свята органічно об’єднали цілий комплекс релігійно-побутових заходів, в якому рівноправно співіснують, доповнюючи і збагачуючи одне одного, музичні, театральні й карнавальні дійства, а також заклинання, ворожіння, приспівки, молитви, ритуальні страви…

Від хати до хати йде “Заспів” колядувати” –
Голосною колядою Сина Божого вітати. ..
Все до ладу. Все – як треба.
Кожушки, хустки квітчасті…
Долинає аж до неба: –
Жийте в радості і щасті!

Біля новорічної ялинки в адмінбудівлі Горностаївської селищної ради лунали колядки і віншування усій громаді. Учасники свята колядували, зичили добра і благополуччя в Новому році. Колядниками були представники гурту «Заспів» Центру культури та дозвілля. Вони показали й обряд Василя та Маланки, супроводжуючи це відповідними піснями (на світлинах).

Різдво

Святками вважається весь період народних зимових свят, які починаються з Різдвяного Cвятвечора, та закінчуються у Святвечір Хрещенський, 18 січня. Назва «Святки» походить від слова «святити», адже у цей період православні святять (прославляють) Ісуса Христа.
Протягом усього святкового періоду люди відвідують богослужіння, здійснюють таїнство причастя, відвідують лікарні та дитячі будинки, та подають милостиню незаможним. Також дозволялося колядувати, ворожити на майбутнє та нареченого.
Також під час Святок на землі панує атмосфера чарівництва, люди намагаються якомога веселіше провести кожен день. Вони катаються на санках та ковзанах, відвідують святкові ярмарки, ходять у гості один до одного. Щодень цього періоду відзначається чимось особливим.
6 січня вже відзначили Різдвяний святвечір. Вранці 7 січня люди повернулися додому із нічних богослужінь, накривали святковий стіл, на якому присутні скоромні страви.

Маланка та день Василя: історія свята

Так історично склалося, що Новий рік в Україні відзначають двічі: у ніч з 31 грудня на 1 січня за новим обрядом та з 13-го на 14 січня — за старим. Річ у тім, що український новорічно-різдвяний цикл свят складений за двома системами літочислення — григоріанським календарем, за яким ми живемо сьогодні, та старим юліанським календарем, який відстає на 13 днів. Попри те, що Україна перейшла на григоріанський календар ще у 1918 році, звичаї та традиції старого обряду нікуди не зникли, частково завдяки православній церкві, яка досі користується юліанською системою.
Якщо сучасний Новий рік у більшості українців асоціюється з новорічною ялинкою, гучними феєрверками та салатом олів’є, то Старий Новий рік сприймається як народно-церковне свято з народними звичаями, побутовими обрядами та багатим фольклором.
13 січня українці традиційно святкують Щедрий вечір — переддень Нового року, який у народі ще називають святом Маланки. Попри те, що сьогодні воно вважається як народним, так і частково церковним святом, своїми коріннями воно сягає ще дохристиянських часів. На відміну від сучасного Нового року святкування Маланки та дня Василя славиться своїми народними обрядами, повір’ями та багатою історією.
14 січня святкується Новий рік за старим стилем — це свято Василя. Вранці цього дня молоді хлопці ходять по хатах, сіють зерно з рукавів та співають обрядові пісні. Після 14 січня люди прибирають у будинках ялинки та новорічні прикраси.
18 січня — Хрещенський вечір. На це свято віруючі люди відвідують божественну літургію. У храмах проводиться велике освячення води, яку прихожани приносять додому, окроплюють житла і зберігають весь рік.

Водохреща

Хрещення — це свято, яке є одним з головних у християнстві. Воно було і залишається одним з найулюбленіших в нашій країні. Дата святкування — 19 січня, а напередодні віруючі відзначають Водохресний Святвечір (другий святий вечір).
Це свято, що відзначається 19 січня, має й іншу назву – Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.
На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні й церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства.
Відомо, що Іван Хреститель охрестив народ в Йордані, чим закликав всіх до покаяння й очищення душі від гріхів. Ісус у віці 30 років, будучи безгрішним, перший прийняв хрещення, освятивши при цьому собою річку Йордан. На честь цієї події свято і було названо Хрещенням, а в народі його називають Йорданом (Ордань). Цей же день примітний святом Богоявлення.
Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух.
Звідси й пішла традиція хрещення у воді.

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Пільгове розмитнення авто: допомога волонтерам чи спекулянтам?

Із початком повномасштабною війни Росії проти України депутати спростили ввезення товарів з-за кордону, зокрема скасували …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *