You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / Райський куточок в оселі Сулімовських

Райський куточок в оселі Сулімовських

Світ наших захоплень

У дитинстві ми всі чимось захоплюємося. Коли з’являються сім’ї – виникає чимало клопотів, тоді дехто на цьому шляху губиться, втрачає свою індивідуальність, а хтось навпаки – стає неповторною особистістю зі своїми талантами. Аби розкрити світ індивідуальності таких людей, розповісти про їхнє хобі, редакція «Сільських новин» запроваджує в газеті рубрику «Світ твоїх захоплень». Шановні читачі! Якщо ви знаєте таких односельців – повідомляйте до редакції, і ми разом з вами будемо розповідати про них у газеті

Антоніну Сулімовську знає багато хто з мешканців Горностаївщини як керівника центру зайнятості, ділову жінку, досвідченого мененджера. А чим вона займається після роботи крім домашніх справ – мало хто знає. Давайте відкриємо завісу та розповімо про її світ захоплень, або як сьогодні модно говорити – хобі

У наші дні будинки, квартири, парки, сади стали прикрашати квітами щедро, однак у деяких випадках природний скарб десь губиться. Треба, щоб між людиною та рослиною відчувався певний баланс, навіть любов. Саме це мабуть мабуть і вирізняє Антоніну Сулімовську в світі її захоплення. Її можна назвати не лише умілою та майстерною господинею, дружиною, дочкою та матір’ю, а й дбайливим садівником, любителем квітів. Коли поглянеш на це квітуче царство у їхній оселі, здається, кожна квітка буквально наділена щедрим променем любові та душевності господині.


Кімнатним квітникарством Антоніна активно займається більше десяти років. Тож не дивно, що коли надворі сніг – на підвіконнях її будинку, на підлозі кімнат квітковий рай. Особливе місце в серці квітникарки займають сорти амарилісових, зокрема гіпеаструми. Об’єднує всі сорти одна важлива деталь – їх суцвіття дуже і дуже великі. При гарному догляді рослина цвіте два рази на рік гордими, високими і могутніми квітконосами, які під час розпускання стають окрасою будинку. На одному квітконосі може бути від двох до дев’яти квіток, все це залежить від сорту та догляду. Поєднання кольорів гіпеаструмів – безмежне, адже лише офіційно зареєстровано більше двох сотень сортів. Форма квітки може бути від простої до махрової, або напівмахрової. А в оптимальних для росту умовах милуватись квітами можна цілий рік – взимку на підвіконні, влітку на клумбі або на подвір’ї в горщиках.
Чому квітникарка віддає перевагу саме цим квітам?
Антоніна, говорить, що справді ці квіти любить особливо, вперше вони її підкорили своєю величчю та незвичайністю і дотепер продовжують чарувати красою, посилюють позитивні емоції, підносять настрій, допомагають відновлюватись під час емоційного вигорання. Каже, що кожна квітка чимось особлива, а ще кожен пуп’янок має не лише зовнішню, а й глибинну чистоту, багатство краси, створене для того, щоб ним милуватись.
Завдяки захопленню цими дивовижними квітами у мене з’явилася можливість спілкуватись з однодумцями по хобі з інших країн світу, – розповідає Антоніна. – З-поміж них є селекціонери, колекціонери, любителі і професіонали, які працюють на фермах з вирощування гіпеаструмів, а також з друзями, які мають можливість завозити в Україну новинки ізраїльської селекції, з Нідерландів, Австралії, європейських приватних селекцій. Дуже цікаво дізнаватись під час особистого спілкування, як вирощують ці квіти на фермах, які умови використання добрив, поливу, догляду в промислових умовах, яка комерційна складова такої діяльності, адже квіти, що ми купуємо – не з дешевих. Взагалі – це цікаві люди, і спілкування з ними дає можливість поглянути на життя в інших країнах. Усі вони різні за фахом, освітою, рівнем життя, але об’єднує всіх одне – любов до квітів, і окремо до гіпеаструмів.


Антоніна Сулімовська розповідає, що пробує себе в ролі селекціонера: аби отримати сорт з незвичайним забар-вленням під час цвітіння пензликом переносить пилок з тичинок одного сорту на інший вид. Вже є цікаві результати, і це дуже радує. Звісно, серйозно займатися квітникарством – справа нелегка і недешева, однак завжди приємна. Певно, цей поклик і заклала до себе в душу.
Антоніна має ще багато планів, творчих ідей, і насамперед – це досягнути професійного та майстерного догляду за квітами, розширити власні знання з агротехніки, використання добрив, засобів за доглядом. А для цього треба постійно навчатися, бо це обов’язкові складові успіху та досягнення мети. Також є мрія – особисто побачити промислові господарства з вирощування гіпеаструмів. А мрії повинні збуватись!
Любов РУДЯ

Історія походження квітки амариліс насичена легендою

Давним давно, коли Боги часто гуляли по нашій грішній землі, жила-була прекрасна німфа Амарилліс. Вона володіла чудовим голосом, там, де ступали її ніжки, розпускалися прекрасні квіти. Всім була хороша юна німфа, але серце у неї було черстве і жорстоке. Дуже любила вона залучати молодих юнаків своєю неземною красою. Закохавшись в неї одного разу, жоден з молодих людей ніколи вже не міг нікого полюбити, так і вмирав в тузі по Амариліс.
Німфа раділа кожній своїй перемозі, і її зовсім не турбувало те, що люди на землі перестали одружуватися, жінки перестали народжувати дітей, тому що не могли знайти собі судженого. Боги побачили, що скоро на землі не залишиться людей і вирішили покарати примхливу красуню. Доручили вони це Богу Осені. Бог Осені, побачивши Амариліс, закохався без пам`яті. Зрозумів він, що не впорається зі своєю любов`ю і вирішив перетворити її в квітку. Він переніс його в африканську пустелю і наділив смертоносним ядом – який вбив би будь кого, хто посмів би зірвати квітку. Квітка розпускалася на початку осені, але милуватися нею можна було тільки здалека.
Століття за століттям радувала квітка Бога Осені, але в квітці все ще продовжувала жити душа дівчини, яка сподівалася, що знайдеться чоловік, який полюбить її в образі квітки і зруйнує своєю любов`ю чари Бога Осені.
Одного разу молодий учений, що шукав рідкісні лікарські рослини, знайшов Амариліс. Він обережно викопав цибулину і посадив у себе вдома. Квітку він поставив в самому освітленому місці та терпляче доглядав за нею. Любов молодого вченого до квітки виявилася настільки сильною, що зруйнувала чари, і одного разу замість квітки з`явилася дівчина, прожили вони з ученим довге і щасливе життя, а Бог Осені так нудьгував по своїй Амариліс, що вирішив залишити на землі в пам`ять про неї прекрасну квітку, яка завжди цвіте на початку осені і завжди буде захоплювати людей і притягувати до себе погляди. А отрути він вирішив не додавати …
Але про всяк випадок … не зривайте Амариліс, нехай цвіте …

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Пільгове розмитнення авто: допомога волонтерам чи спекулянтам?

Із початком повномасштабною війни Росії проти України депутати спростили ввезення товарів з-за кордону, зокрема скасували …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *