You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / Ми різні за політичними уподобаннями, але єдині в одному – зробити Горностаївську громаду життєздатною

Ми різні за політичними уподобаннями, але єдині в одному – зробити Горностаївську громаду життєздатною

«Сільські новини» продовжують спілкування з депутатами Горностаївської селищної ради за фракціями. Мета спілкування: не лише відзвітувати, як вимагає законодавство, а й дати можливість виборцям зрозуміти, чи дійсно депутат представляє інтереси громади у місцевій раді. До того ж, така комунікація характеризує раду як відкриту до взаємодії з громадськістю. Сьогодні депутатську трибуну використовують депутати фракції Політичної партії «Наш край» Сергій Невмивака, Марина Пащина, Григорій Дробот та Юрій Щербина

– Шановні депутати! Перше питання традиційне для всіх фракцій: чому Ви пішли в політику і захотіли стати депутатом селищної ради?
С. Невмивака. Гадаю, висловлю спільну думку: пішли в політику, бо не байдужі, живемо десятками років на цій землі, не думаємо нікуди їхати, хочемо, аби своїми справами, досвідом допомогти людям Горностаївщини жити, а не існувати. А ще нам хотілося, аби депутати були з різних сіл, адже це важливо жити з-посеред односельців, бачити, чим вони живуть і, за можливості, своєчасно реагувати на проблеми.
Депутати від політичної партії «Наш край» – це, насамперед, професіонали. З-поміж нас два досвідчені юристи – Григорій Дробот й Іван Заболотний, два сільгоспгосподарники – я та Юрій Щербина, а також Марина Пащина, яка має великий досвід роботи в органах місцевого самоврядування. Ми різні за віком, політичними вподобаннями, амбіціями та «наполеонівськими» планами, та, вважаю, єдині в одному – зробити Горностаївську громаду спроможною, життєздатною. І, насамперед, зберегти те, що маємо, та додати хоча б трохи нового.
Ю. Щербина. Пішов у депутати, оскільки мені не байдуже моє село, наші люди. Я розумів, що депутати, які проживають в інших селах, не дуже будуть перейматися нашими проблемами. А у нас їх вистачає, мабуть, як і в кожному селі. Декілька скликань я був депутатом сільської ради, тому розумів усю відповідальність перед людьми, які тобі довіряють.
М. Пащина. В органах місцевого самоврядування працюю 18 років. І розумію, що вирішення проблем громади в якійсь мірі залежить від депутатських рішень. Хочеться таки, аби наша громада була самодостатньою. Мене обрали секретарем ради – посада відповідальна, і я, звісно, є співорганізатором й учасником більшості заходів, які проводяться в Горностаївській громаді.
– Виборець хоче мати постійний зв’язок із депутатом, щоб аналізувати ефективність роботи місцевої ради загалом, і депутата зокрема. Як Ви взаємодієте та спілкуєтесь зі своїми виборцями, з якими проблемами вони до Вас звертаються?
С. Невмивака. Так, ви праві, люди нам повірили, чекають від нас конкретних справ, розумних рішень, бо кожен хоче мати впевненість у завтрашньому дні. Розуміємо, що в нинішніх реаліях жити важко. Тож вважаю, що першочергово потрібно вирішувати проблеми, які найбільше хвилюють наших виборців.
Наша фракція виграє тим, що депутати проживають у різних населених пунктах громади. Я живу в Ольгиному. Знаю, що найбільше хвилює людей, як доїхати до лікарні чи аптеки, їх цікавить, чи будуть збережені школи, чому не ремонтуються дороги, чим опалювати будинки, бо маємо захмарні ціни на вугілля та дрова, чому бувають перебої з водою. І це ще не повний перелік… Буває, чуємо і слова зневіри, тож пояснюємо, що нині громада знаходиться в такій бюджетній залежності, що важко все відразу вирішити. У відповідь чуємо: «А навіщо ми вас вибирали?»
Депутатська робота не завжди може бути вигідною та вдячною, але в міру своїх можливостей намагаємося допомогти. Думаю, ніхто не скаже, що я особисто комусь у чомусь відмовив, зокрема, одиноким людям, пенсіонерам чи сім’ям з дітьми.
Г. Дробот. З виборцями спілкуюся постійно, адже ми живемо в одному селі – Заводівці. Часто зустрічають на вулиці, просять посприяти у тому чи іншому питанні. Ми намагаємося працювати спільно зі старостою Заводівського округу. Відверто кажучи, він не дає спокою – звертається за підтримкою з різних ініціатив. Буває, і я йому пропоную взятися за якусь справу. Так нам вдалося дещо зробити з благоустрою та водозабезпечення, нині працюємо над збором благодійних коштів, щоб полатати дорогу. Втім, думаю, про це найкраще розповів би сам староста.


– Індикатор ефективності роботи депутата – це підготовлені ним депутатські звернення та запити з різних проблем та ініціатив. Які проблемні питання свого округу та громади відстоювали в раді та чи отримали вони підтримку інших депутатів?
С. Невмивака. Якщо у когось з депутатів нашої фракції є пропозиція чи потрібно вирішити якусь проблему, ми обговорюємо її заздалегідь, а потім озвучуємо. Часто це відбувалося і на сесіях, і на постійних комісіях. Так, звернення та запити стосувалися надання земельних ділянок, збереження Маринського старостинського округу, розподілу бюджетних коштів. Інколи, на жаль, не знаходили підтримку всього депутатського корпусу, були емоційні дебати, але з більшості питань знаходили порозуміння. Вважаю, що було б неправильно, якби всі були «одобрямс»… Скільки депутатів – стільки й думок. Але я далекий від того, що хтось хоче аби було гірше для громади – у спорі народжується істина.
Ю. Щербина. Я розпочну з попереднього запитання. З виборцями підтримую тісний зв’язок. У нас село невелике, кожен знає, де я працюю. В будь-який час можу вислухати, що в моїх силах – допомогти. Найбільше питань було щодо ремонту щебеневої дороги Маринське – Заводівка, надходили скарги про перевантаження вантажного транспорту, що знищує залишки асфальтового покриття догори до села. А найбільше нарікань надходило щодо об’єднання старостинських округів. Усі звернення ми озвучували на сесіях.
– Кожен із Вас працює в одній з депутатських комісій. Що найбільше запам’яталося з того, що розглядалося, які з пропозицій були враховані на сесії, а які не враховані?
Ю. Щербина. Мені запам’ятався розгляд питання про об’єднання старостинських округів. Я не думав, що воно таке актуальне та болюче для мешканців Маринського округу. Ми відстоювали своє право і я задоволений, що нас таки почули.
С. Невмивака. Я працюю в бюджетній комісії. Як на мене, то це одна із найважливіших і найскладніших комісій. Адже зрозуміло: хто має гроші – той все вирішує. Але звідки їх взяти, як наповнити бюджет? Це питання стоїть чи не на кожному засіданні нашої комісії.
М. Пащина. Практично всі проєкти рішень ради, які виносяться на розгляд сесії, проходять через обговорення та вивчення комісіями. Я не працюю в жодній з комісій. Але за своїм статусом – я секретар ради – присутня на засіданнях майже кожної комісії. Буває, вношу пропозиції і депутати погоджуються з моєю думкою. Зазначу, що при всій різнопартійності депутатського складу, особливостей характеру, а інколи й діаметральних поглядів щодо вирішення тих чи інших питань та проблем громади, все проходить у законодавчому полі.
– Що можете сказати про можливості селищного бюджету, у чому вбачаєте економію коштів?
С. Невмивака. На жаль, нині бюджет громади – це бюджет виживання. Як говорять, валіза з великими дірками. Проблем у кожному населеному пункті вистачає, починаючи від благоустрою до питань медицини, освіти, культури та забезпечення правопорядку. Одночасно вирішити усі проблеми неможливо. Розуміючи, що причиною більшості невирішених проблем є, насамперед, брак коштів, усі депутати зійшлись на спільній думці, що бюджет громади слід раціонально використовувати і не розпорошувати зароблені кошти на дрібні витрати, яких не видно. Тож і провели деяку оптимізацію закладів культури та освіти.
Ю. Щербина. Я вважаю, що потрібно ретельно вивчити фінансування всіх організацій і структур, але не тільки за рахунок скорочення кадрів старостинських округів. Для людей це єдина організація в селі, до якої звертаються з різних питань. Мені, як нікому відомо, що працівники старостинських округів не тільки з паперами мають справу, вони одягають робочі рукавички, беруть вила, граблі і приводять територію до ладу. А дякуючи нашим землекористувачам, позабюджетні кошти залучаємо у вигляді матеріальної допомоги, але не в такій кількості, як маємо потребу.
М. Пащина. Справді, можливості селищного бюджету дуже обмежені. Як економити? Не знаю… Економити, скорочуючи структуру та штатну чисельність працівників ради? Багато зекономити не вийде, адже і так відчуваємо голод професійних, кваліфікованих працівників – мінімальні заробітні плати не приваблюють нікого.
А збільшити бюджет громади, вважаю, можна за рахунок постійного упорядковування земельних питань, перегляду договорів та ставок оренди земельних ділянок. Проводити постійний контроль з легалізації праці найманих працівників та сплати ПДФО у бюджет громади. Визначати першочерговість поточних витрат за обгрунтування доцільності таких витрат. Залучати інвестиції, беручи участь у проєктах від Держфонду регіонального розвитку.
– Водночас, думаємо, виборцям цікаво буде дізнатися, чи вдалося Вам залучити позабюджетні кошти до розв’язання проблем громади?
С. Невмивака. Поки що похвалитися чимось грандіозним не можемо. Є плани та напрацювання із залучення коштів, але поки що не буду говорити, зробимо – потім скажемо. Одне можу повідомити – вже є певні домовленості. А поки що, це одиничні випадки – допомагаємо окремим категоріям громадян, які потребують.
Г. Дробот. Як уже наголошували, усі проблеми громади одночасно задовольнити неможливо, і це не питання суто Горностаївської селищної ради – це завдання стоїть перед керівництвом багатьох громад, області та загалом країни. Тож намагаємося спільно з мешканцями сіл вирішувати проблеми, приміром, доріг та медицини на благодійних засадах. І треба сказати, що люди розуміють ситуацію.
– Які напрямки зі своєї передвиборчої програми поки що не вдалося втілити в реальність та чи є перспектива?
С. Невмивака. Що стосується передвиборчих програм, то більшість з них ще не виконана. Думаю, спільно з іншими депутатами будемо над цим працювати.


– Чи важко працювати з колегами по депутатському корпусу? Чи завжди можете знайти спільну мову?
С. Невмивака. Дійсно, цей рік, що пройшов після місцевих виборів, був роком пошуку спільних дій та порозуміння з-поміж депутатів. З колегами-депутатами працювати цікаво, хоча бувають і невгамовні емоції. Але всі ми розуміємо, що працюємо з однією метою – зробити життя простих людей громади кращим – бо чому тоді йшли в депутати. Мандат депутата – це не лише довіра виборців, а й випробування на здатність бути господарниками, працювати безоплатно для кожного мешканця Горностаївщини. Хочеться, щоб люди сказали: «вони справді працювали». Через чотири роки нам дивитися виборцям у вічі – не хочу, щоб було соромно і сумно. Будемо працювати.
М. Пащина. Як секретар ради можу сказати, що працювати з депутатами не важко, майже всі ставляться добросовісно до своїх депутатських обов’язків. Але ж, буває, виникають і спірні питання, кожен депутат має свою незалежну думку, своє бачення вирішення проблемних питань.
Ю. Щербина. Загалом, я задоволений своїм колективом професіоналів і просто порядними людьми, з якими можна знайти компроміс у вирішенні спірних питань.
– Ну і фінальне запитання. Якою Ви все-таки бачите Горностаївську територіальну громаду по закінченню Вашої депутатської каденції?
М. Пащина. Мабуть, висловлю спільну думку: кожен депутат працює, аби розвивати громаду, зробити її фінансово спроможною, комфортною для проживання, ведення підприємницької діяльності, сільськогосподарського виробництва. Але не все залежить від депутатів. Та будемо сподіватися, що і держава зверне увагу на законодавче врегулювання підтримки територій, і громада знайде шляхи розв’язання проблем.
Цікавилася Любов РУДЯ

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Чого чекати українцям у 2022-му

Новий рік завжди несе з собою зміни, які стосуються кожного з нас. Першого числа в …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *