You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / Дмитро Ляхно: після передання повноважень громадам, рівень району вже не потрібен

Дмитро Ляхно: після передання повноважень громадам, рівень району вже не потрібен

ВЛАДА І ГРОМАДА: ПОЗИЦІЯ ПАРТНЕРСТВА, РЕЗУЛЬТАТИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Сьогодні, через постійну зайнятість керівників територіальних громад, важко запросити когось із них на інтерв’ю. Зрозуміло, навантаження додалося, та й не просто вирішувати проблеми яких, на жаль, не зменшується. Все ж, з нагоди професійного свята – Дня місцевого самоврядування, редакція наважилася потурбувати голів Горностаївської та Костянтинівської громад, аби розповісти читачам про важливість ролі місцевого самоврядування у розвитку територій.

Звертаючись до керівників територіальних громад з майже з ідентичними запитаннями, редакція мала на меті більше акцентувати на тому, що заважає громадам розвиватися, що треба змінювати в структурі «влада – громада», як досягти взаємодії для розвитку сільських територій.

Дмитро Ляхно: після передання повноважень громадам, рівень району вже не потрібен

– За великим рахунком, День місцевого самоврядування – це свято української громади. Громада уповноважує обраних ними депутатів вирішувати їхні проблеми. Що можете сказати про роботу Горностаївської ради, у чому її особливості?
– Справді, після децентралізації селищна рада у своїй діяльності охоплює всі сфери життєдіяльності громади. Роки, коли ми господарюємо як територіальна громада, були різні. З одного боку багато вже зроблено, а з іншого – існує ще багато планів, які зіштовхуються з різними перепонами на шляху їх реалізації.
Втім, однозначно можу сказати, що завдання для розвитку та розв’язання проблем відрізняються від попереднього скликання. По-перше, незважаючи на «обіцянки» медичної реформи перевести утримання колишніх районних лікарень на обласний рівень – цього не відбулося. І фактично багато громад, які розташовані на територіях колишніх райцентрів, де були лікарні, самостійно утримують ці заклади.
По-друге, на жаль, утримання галузі освіти – дитячі садочки, школи, позашкільні заклади освіти – також держава майже повністю переклала на місцеве самоврядування. Так, за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету, фактично виплачується зарплата педагогам, і то лише в школах. Для прикладу, на утримання шкіл нашій громаді необхідно 21 мільйн гривень, держава виділила близько 1,5 мільйона – решту має фінансувати місцевий бюджет. Тому вишукуємо ресурси, десь оптимізуючи, десь отримуючи підтримку меценатів – щоб усунути проблеми та підтримати галузі.
– Депутати ради та старости громад – Ваша команда? Може хочете назвати найактивніших депутатів…
– Цього разу, через зміни у виборчому законодавстві, вибори депутатів відбувалися за «партійними» списками. До ради прийшли представники 7 партій. Багато депутатів, з якими працював і до цього, є й ті, які вперше стали народними обранцями. Вірю, що кожен з них бажає працювати на розвиток громади. До найактивніших депутатів, вважаю, можна віднести – назву в алфавітному порядку: Юрія Васильєва, Сргія Ганзюка, Фазеля Манана, Сергія Невмиваку, Володимира Пасічника, Сергія Поляка, Олександра Слісаренка.
– Чи є співпраця з Каховською районною радою, як районним органом самоврядування?
– Враховуючи сьогоднішні реалії, можу сказати, що як такої співпраці немає. Пов’язано це насамперед з тим, що заклади охорони вторинного рівня (райлікарні) передані до територіальних громад. Хоча на інформаційні зустрічі нас запрошують. Як на мене, після передачі всіх повноважень з утримання закладів та установ до територіальних громад, рівень району, як такий, вже не потрібен.
– У Горностаївської громади є депутати Херсонської обласної та Каховської районної рад. Чи маєте з ними зв’язок та чи сприяли вони вирішувати якісь питання через обласну та районну ради?
– З депутатом районного рівня відсутня комунікація, та й як я вже сказав – районна рада взагалі жодних питань, що стосувалися б діяльності громад, не вирішує. Щодо депутата обласного рівня, то спілкуємося з робочих питань. Маю надію, що після зміни підходу на обласному рівні до розподілу коштів для місцевих громад, ця співпраця буде більш ефективною.
– Громада – член Асоціації міст Херсонщини, яка є одним із способів місцевого самоврядування. Чи допомагає Асоціація мати зв’язок з владою щодо розв’язання проблем?
– Так, ми є членами обласного осередку Всеукраїнської Асоціації міст. Я хочу подякувати керівнику обласної організації Ларисі Павлівні Оленковській за постійне намагання захисту інтересів громад перед державними виконавчими органами. Не все вдається, на жаль. Проте, для прикладу, відстояли акцизний податок, щоб він надходив до громад. Для нас це трохи більше 2 мільйонів гривень щорічно. Ну і, звісно, завдячуючи активному втручанню Асоціації, ми з Каїрами стали однією громадою.
– Зрозуміло, що є деякі позитивні зрушення в громаді. Втім, сьогодні ми говоримо про роль місцевого самоврядування. Знаємо, що проблем вистачає і багато залежить від бюджету. Якими Ви бачите основні шляхи наповнення селищного бюджету?
– Для мене вже давно стало зрозумілим намагання держави перекласти все на плечі місцевого бюджету. Тож нам доводиться рахувати кожну копійку А для наповнення бюджету необхідно проводити легалізацію орендних відносин та оплати праці. У нашій громаді бюджет наповнюється з трьох основних податків: 1) сплата податку на доходи з фізичних осіб; 2) плата за землю; 3) єдиний податок від підприємців та сільгосптоваровиробників. Тому й приділяємо значну увагу оформленню орендних відносин на земельних паях та вчасному декларуванню за їх використання. Спілкуємося з кожним сільгоспвиробником, приватним підприємцем щодо легалізації чи створення нових робочих місць. Також пояснюємо одноосібникам важливість заповнення декларацій про доходи.
– Чи є співпраця і розуміння із сільгоспвиробниками, приватними підприємцями, які працюють на території громади? Чи допомагають, підтримують?
– Я хочу подякувати нашим підприємцям та сільгосптоваровиробникам за вчасно сплачені податки та за їх гарну соціальну позицію у підтримці комунальних установ та медичних закладів, проведенні ремонту доріг тощо.
– Ваше бачення: децентралізація – це правильно чи ні? На що треба звернути увагу законотворцям, аби місцеве самоврядування було дієве?
– Питання начебто просте, але не однозначне. Децентралізація – це європейський шлях розвитку. Проте, шлях яким іде наша країна «в частині децентралізації», на мою думку, не зовсім правильний. Так, при децентралізації передаються не лише повноваження від держави, а й фінансовий ресурс. Однак, податки (до децентралізації та після) залишилися майже однакові. Досвід тієї ж Польщі показує, що держава при децентралізації не скорочує видатки на розвиток базових територій, як це відбувається у нас.
Не хотілося б завершувати на такій песимістичній ноті нашу розмову. То ж хочу додати: ми розуміємо, що за таких умов як нині, не зможемо бюджетним коштом одночасно подбати про розбудову інфраструктури всієї нашої громади, тому спільно з працівниками ради, депутатами працюємо над пошуком додаткових можливостей та актуальних грантових програм, що на конкурсних умовах надають громадам фінансову підтримку для впровадження проєктів.

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Чого чекати українцям у 2022-му

Новий рік завжди несе з собою зміни, які стосуються кожного з нас. Першого числа в …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *