You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / БЕРЕГИНЯ РОДУ ЛЕМЕШЕВИХ

БЕРЕГИНЯ РОДУ ЛЕМЕШЕВИХ

Традиційно, у другу неділю травня, українці відзначають гарне весняне свято, сповнене любові та поваги до найдорожчої в світі людини – Матері. Бути матір’ю нелегко, тим більше, коли в тебе п’ятеро і більше дітей. Коли на матір покладено обов’язок відчинити двері в цей світ, вчити робити перші кроки, наповнювати дитячі серця добром. Тож напередодні Дня матері наша розповідь не просто про неньку, а про жінку, яка має почесне звання «Мати-героїня».

У Горностаївській територіальній громаді мешкає 45 матерів-героїнь. З-поміж них і Любов Лемешева із села Каїр. Свічка її материнського серця завжди освічує дорогу синам та доньці, а нині ще й онукам.
Народилася Л. М. Лемешева 1946 року в селі Каїрах. Тут минуло її післявоєнне дитинство, зустріла чоловіка й створила міцну сім’ю. Випало їй і брати участь у відбудові: приміщення Будинку культури, школи, колгоспні будівлі – все зводило в селі їхнє покоління. Тридцять років пропрацювала вона у сфері культури: художнім керівником, директором Каїрського будинку культури. В ті часи організовували багато концертів, їздили на колгоспні бригади з виступами, брали участь у святкових заходах у райцентрі…
До всіх концертів доводилося готуватися серйозно, тож жінка самотужки писала сценарії (тоді не було інтернету, не шукали допомоги в ґуґла). Аматорських колективів було чимало: хорові колективи працівників сільського господарства, вчителів та учнів; ансамблі дитячі й дорослі. Була й агітбригада. І кожному колективу потрібно було приділити увагу. А Любов Миколаївна не просто «приділяла», а повністю віддавалася фаху, доводячи до досконалості кожну пісню. Це засвідчують і призові місця, які посідали в різноманітних конкурсах. Не буде перебільшенням сказати, що пісня стала її долею і життям, бо ж не тільки робота була пов’язана зі співом, а й вдома була неодмінним атрибутом та розрадницею в скрутні хвилини. І не лише сама була закохана у пісню. Як стверджують її односельці та колеги – щоразу закохувала у пісню усіх, хто її слухав.
А полюбила цю народну творчість ще з дитинства завдяки бабусі. До того ж, має гарний голос, який дістався їй від батька.


Окрім пісні, долати буденні турботи, яких було чимало в матері-героїні, надавала сили любов до дітей, до своєї родини. Разом із сумлінною працею, справою життя Любові Миколаївни стало виховання п’ятьох дітей – Олега, Віталія, Олександра (нині вже покійний), Сергія, Антоніни. Вони зростали та виховувались у домашньому теплі, материнській турботі, дружбі та взаємопідтримці. Тепер вони вже самі турботливі батьки.
Діти та сім’я – то найбільше багатство, – ділиться мати-героїня. – А секрет міцної сім’ї – це любов. Хоч діти мої вже дорослі, я телефоную їм щодня, спілкуюся з онуками, яких нині маю шестеро. Бо ж найбільше щастя для матері – бачити рідних здоровими та радісними…
У житті було всяке. І складні часи «перебудови», коли багато хто не розумів, як можна народжувати стільки дітей. Однак родина Лемешевих не зважала ні на обставини, ні на дивування односельців, бо надто сильно хотіли донечку. Як говорить мати-героїня, коли чоловіку в пологовому будинку (бо ж ультразвукова діагностика вагітних з’явилася значно пізніше і стать дитини не знали до народження), що їхня мрія здійснилася й народилася дівчинка, Микола Григорович розплакався від щастя. Довгоочікуваною донькою сім’я поповнилася 1983 року (найстаршому синові на той час було 11 років).
І сини, і донька зростали дружніми, беручкими до роботи.
Насамперед для мене важливо було, щоб діти виросли хорошими людьми, – говорить Любов Миколаївна. – Тож змалечку привчала до праці, до взаємодопомоги. Діти завжди допомагали по господарству: спочатку на моє прохання, а потім це їм входило у звичку.
Надійною опорою був чоловік Микола Григорович – на жаль, рік тому він відійшов у засвіти. Допомагала по господарству Л. Лемешевій і її мама. Як зазначила жінка: коли в її мами був час, та підсобляла з дітьми, а Любов Миколаївна своєю чергою – мамі на фермі. Та й велике господарство тримали вдома: 3-4 корови, телята, качки, свині, кури, гуси… До речі, жодне свято не обходиться без запеченого в духовці гусака. А сімейна випічка – пироги з сиром. Коли тримали корів, сиру було вдосталь, тож випікала їх господиня чи не щодня. Навіть коли в одного з синів, який перебував на строковій службі запитали, чого б він найбільше хотів зараз, відповідь була: «Бабусиного борщу та маминих пиріжків із сиром».


І сьогодні Л. Лемешева активна учасниця громадського життя – возвеличує народну пісню у складі народного вокального ансамблю «Заспів» (керівник В. Єльцова) Горностаївського СБК. Тричі на тиждень їздить до Горностаївки на репетиції – тут відпочиває душею. Та найбільше очікує Любов Миколаївна, коли вся велика родина збереться за святковим столом, бо ж рідко випадає така нагода: діти розлетілися з батьківського дому. Тож родинне тепло передає дорослим дітям зі смаколиками, які надсилає «Новою поштою».

Низький уклін Вам, матері – берегині нашого краю!

Оксана САВЧЕНКО

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Бюджет Горностаївської громади поповнився майже на 20 мільйонів гривень

Упродовж січня – травня 2021 року місцевий бюджет Горностаївської об’єднаної територіальної громади отримав 19,5 млн гривень податків …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *