You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / Андрій Червенков – майстер пензля, фарб і полотна

Андрій Червенков – майстер пензля, фарб і полотна

Світ наших захоплень

У кожній країні, в будь-якому місті чи селі живуть звичайні люди, які свою любов до прекрасного мистецтва – живопису – несуть через роки. Зрозуміло, що далеко не всі стають відомими. Немало майстрів пензля має і Горностаївщина. І в кожного з них власна історія творчості. Сьогодні розповідь про обдаровану особистість, художника, вчителя – Андрія Андрійовича Червенкова, який по особливому тонко та чуттєво бачить красу світу та передає її на полотні

З-під його вмілих рук на світ з’явилися чимало картин. Чоловік давно вже на заслуженому відпочинку, але досі не розлучається з улюбленим заняттям, що стало справою його життя.
Цей хист проявився в Андрія ще в дитинстві: любив фантазувати олівцями, потім фарбами. Вдивлявся у різні конфігурації, красиві пейзажі, колоритні візерунки. І з того часу він залюблений у це таємниче й давнє мистецтво. Малював все своє свідоме життя скільки себе пам’ятає.
Народився Андрій Червенков у селі Огороднє Болградського району Одеської області. Колоритна природа тих місць сама надихала до творчості. Після 8 класу спробував вступити в Одеське художнє училище. Та перша спроба була невдалою. Це тільки спонукало до більш серйозних занять. Він спілкується із друзями-художниками, ходить на заняття до місцевого художника. Наступного року привозить до училища багато своїх робіт і … за конкурсом вступає до омріяного закладу. А навчатися потрібно було 4 роки.
Після третього курсу призивають до армії – бо парубку виповнилося 18. Потрапив у морфлот і прослужив три роки. Спочатку був курс молодого моряка. Отримавши спеціальність, служив на есмінці «Невловимий». Найбільше перебували на Середземному морі.

Заходили у головне портове місто Сирії – Латакію, в Порт-Саїд Єгипту. Був поблизу Суецького каналу, але тоді він був закритий, бо був замінований. Андрій уже в перші дні вирізнявся своїм незвичайним талантом, що одразу запримітило командування. Тож при потребі допомагав у художніх роботах.
Відслуживши, завершує навчання в художньому училищі. Свої студентські роки згадує і сміється, що працював пожарником в Одеському оперному театрі.


Доля привела до Горностаївки 1971 року після отримання диплому, і Андрій Андрійович 30 років віддає професії вчителя – викладає у середній школі № 1 креслення та малювання. Водночас малює полотна – різні портрети, навіть портрет Леніна, натюрморти, пейзажі. Займається художнім оформленням об’єктів. Це були школи, класи, вивіски магазинів, маслозаводу, будинку побуту, афіші в кіно. Раніше дуже багато, а особливо перед святами писалося лозунгів. Згадує, що найскладніші були завдання – написати посмертні лозунги керівників країни СРСР: Брєжнєва, Андропова, Черненка. Щоб на ранок траурні лозунги висіли, доводилося працювати цілу ніч.


У Горностаївському краєзнавчому музеї є його широкомасштабна картина «Висока Могила», на якій зображено бої на Нікопольському плацдармі. Є полотна у художній виставковій залі музею народної творчості та побуту. Біля козацтва можна бачити барельєф Кості Гордієнка – то теж робота Андрія Андрійовича. Отже, гуляючи селищем, можна знайти і помилуватися роботами художника Червенкова.


Працюючи вчителем, виявляв неймовірний талант зацікавити учнів, спонукати їх до творчості. Має він і своїх талановитих учнів – художників: Сергія Руснака, роботи якого також представлені у виставковій залі Горностаївського музею, Віктора Сушка, Наталію Романік, Геннадія Гульванського.
На моє запитання, чи можна навчитися малювати відповів: «Можна, і чим раніше – тим краще. Може учень і не буде художником, але відчуття творчості у ньому буде сидіти. Головне мати бажання та мрію про наступні творчі задуми. Не даремно вважається, що у геніальності 1% таланту і 99 % праці. А художник – це стан душі творити своє оригінальне, бажання передати людям красу побаченого. Для мене найкраща нагорода, коли люди дивляться і вних виникають позитивні емоції. Отже те, що я хотів показати на полотні – відчули та оцінили».
Художній хист Андрія Червенкова знаходить відображення не лише на полотнах – у його творчому доробку вітражі, авторські роботи з дерева, керамічні вироби з гончарної глини – ліпив та випалював у гончарному цеху (був колись такий у Горностаївці). Вів у школі фотогурток, тому й має вдома велику кількість світлин сім’ї та друзів.
А колекція малюнків, яка є у домі художника, приваблює своєю красою та майстерністю. Тут і портрети друзів, краєвиди селища, натюрморти. Коли дивишся на ці художні роботи, дивуєшся, і здається, в реальному світі тієї краси ніби й не помічаєш, а на полотні – не намилуєшся нею. І в цьому криється велика сила справжнього таланту живописця.
Сьогодні у маленькій творчій майстерні Андрія Червенкова панує неймовірна світла атмосфера. Його життєве кредо – завжди вірити в себе і творити. А творчість – вона завжди потрібна, вона дає душевну рівновагу, як тому хто творить красу, так і тому хто її споглядає.
Односельці бажають здоров’я Вам, шановний учителю, і нехай доля малює для вас удачу. Займайтеся улюбленою справою і завжди випромінюйте щастя!
Олена Ташкінова

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Пільгове розмитнення авто: допомога волонтерам чи спекулянтам?

Із початком повномасштабною війни Росії проти України депутати спростили ввезення товарів з-за кордону, зокрема скасували …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *