You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / Сила в єдності: горностаївці відзначили день волонтера та Збройних сил України

Сила в єдності: горностаївці відзначили день волонтера та Збройних сил України

5 грудня світова спільнота відзначила День волонтерів – свято сміливих, цілеспрямованих та небайдужих. І, мабуть, символічно, що в Україні свято волонтерів переходить в інше – День Збройних сил України.

Напередодні цих двох вагомих святкувань, які, певне, не випадково в календарі стоять поруч, у Горностаївці відбулися урочистості. Відтак, у Горностаївському курені Війська Запорозького Низового зібралися представники влади, військовослужбовці і працівники райвійськкомату, учасники бойових дій, волонтери, козаки.


Привітання, вдячність і побажання на добру волю, мир, злагоду висловили селищний голова Дмитро Ляхно; військовий комісар райвійськкомату Сергій Лимаренко; голова Координаційного центру допомоги учасникам АТО/ООС та отаман Олександр Слісаренко.
Звертаючись до присутніх очільник територіальної громади зазначив, що події на Сході України довели: на Горностаївщині є мужні, активні та чуйні люди.


– Це свято є особливим для тих, хто обрав для себе нелегку професію захисника рідної землі, військовослужбовців Збройних сил України, – сказав Дмитро Ляхно. – Адже захищати свою землю завжди було почесно й відповідально. А завдяки волонтерам нинішні захисники територіальної цілісності та суверенітету нашої держави відчувають турботу та опіку. Більше того, на мою думку, саме завдяки волонтерам вдалося стримати військову агресію на Сході, не пустити ворога далі. І, мабуть, правильно, що ці два свята поруч. Нині доброчинність є в усіх сферах життя. Волонтери стали справжніми ангелами-охоронцями не лише для воїнів на передовій, а й для багатьох громадян, що потребують допомоги. Сердечно вдячний вам за невичерпне бажання приносити користь суспільству, за чуйність і віру у свій народ. Особливі слова подяки хочу адресувати учасникам бойових дій, військово-службовцям за мужність, силу духу та незламність. Переконаний, що разом ми зможемо збудувати квітучу Україну.
За самовіддану службу українському народові, безкорисливість, вагомий внесок в утвердження суверенітету та підтримку обороноздатності ЗСУ під час заходу було вручено відзнаки. Зокрема, Почесні грамоти селищного голови отримали Павло Ілляшенко, Віктор Повх, Валентина Мельник, Євгеній Овдак; районного військового комісара – Олександр Кузьомінський, Дмитро Ляхно, Сергій Безніс, Бахман Насібов, Олександр Мальцев; отамана Горностаївського куреня – Василь Зарічний, Юрій Херняк, родина Людмили Барановської та Романа Ліляка, родина Любові та Івана Триндюків.
Зазначимо, що упродовж 29 років Збройні сили України пройшли непростий шлях становлення і сьогодні є гарантом забезпечення захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності нашої держави. Поки наші військовослужбовці відстоюють територіальну цілісність на Сході країни, в тилу їх «прикривають» надійні плечі. Коли в Україну 2014-го увірвалася війна, волонтери стали єдиною силою, яка власними зусиллями та непереборним бажанням підтримувала захисників.
Із перших днів воєнного конфлікту на Донбасі взяли на себе місію всебічно допомагати нашим воїнам й горностаївські волонтери. Милосердя, доброта, гуманізм не мають кордонів – на Горностаївщині велика кількість небайдужих людей.
Багато корисних справ налічує і скарбниця доброти волонтерів Горностаївщини, зокрема й куреня Війська Запорозького Низового. Вони організовують і беруть участь у благодійних акціях на підтримку українських військових. Відправляли на лінію зіткнення у найскрутніший час, коли армія виявилася не готовою до викликів сьогодення, техніку та запчастини, одяг, продукти, малюнки й обереги… Й нині часті гості на передовій з моральною та гуманітарною підтримкою.
Тож не з чуток знають, якою ціною забезпечується мирне небо. Присутні на урочистостях ділилися своїми думками, спогадами…
Нині це свято як ніколи актуальне, а його значення – неоціненне, – зазначив Олександр Кузьомінський. – Так повернулося життя, що козаки, до лав яких я долучився ще перед війною на Сході країни, приїздили до мене на «ноль», без перебільшення скажу – в найгарячіші точки. Мої однополчани говорили про них, що вони відчайдухи, бо ж не кожен поїде в саме пекло. Коли вперше навідали мене в Мар’їнці, в цей день дорогу, по якій вони їхали й прилеглу територію, безперервно прострілював снайпер і кулі «свистіли» одна за одною: загинув поліцейський, були поранені. Вдруге, коли привезли гостинці від земляків та передачку з дому – одного хлопця з мого взводу поранили. У такі моменти найбільше цінуєш підтримку земляків. Я гордо казав побратимам – це приїхали до мене, це мої друзі, мої односельці. І саме завдяки таким, як вони, українські воїни відчувають підтримку своїх земляків там, на передовій. Приємно, коли отримуєш консервацію чи смаколики, і там написано: «Від сім’ї Триндюків», «Від Василія Твардовського», «Від закладу освіти Славного чи Ольгиного, школи № 2»… Ця підтримка з тилу дає розуміння, що ти не один, що твій внесок не марний. Дякую, що маю таких друзів-волонтерів, які не раз були у мене на лінії розмежування: Олександра Слісаренка, Романа Ліляка, Бахмана Насібова, Андрія Чамайдара… Для мене ті бойові дороги вже позаду – демобілізувався за віком. І я завдячую долі, що можу зустрітися з вами, згадати своїх товаришів. Буквально вчора зв’язувався телефоном із моєю ротою. До слова, сьогодні там несе службу побратим, який, як і я, став на захист територіальних кордонів ще 2017 року. Спілкування не просто навійнуло спогади, а наче з хлопцями в укріпленні побував.
А тим часом козаки організували нову акцію в підтримку захисників – у п’ятницю, 11 грудня відбулася їхня поїздка до окремої 36 бригади морської піхоти. Окрім продуктових наборів доставили запчастини для двигуна і там, на передовій, самі й капітально відремонтували його. А душевного тепла додадуть малюнки та обереги від джур та учнів Горностаївського закладу освіти № 2, які вони передали козакам під час виховного заходу в 4 класі до Дня волонтера (учитель Світлана Крамська, асистент учителя Ольга Мазурик).

Тож приєднуйтеся до доброчинних акцій. Адже саме з таких вчинків світ стає кращим – у ньому панують віра, надія та сила духу. А сила наша в єдності – і це щоразу доводять і волонтери, і військовики.
Оксана САВЧЕНКО

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

УСЕ ЖИТТЯ В ТРУДАХ І ТУРБОТАХ

Село Зелений Під нічим не відрізняється від подібних населених пунктів. А його окрасою є люди …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *