You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / РОЗВИВАЄТЬСЯ БІЗНЕС – РОЗВИВАЄТЬСЯ ГРОМАДА

РОЗВИВАЄТЬСЯ БІЗНЕС – РОЗВИВАЄТЬСЯ ГРОМАДА

Продовжуємо розкривати секрети громад Лиманського району Одещини, де видалося побувати під час престуру, що їх організовує Харківський пресклуб для вивчення та популяризації досвіду реформ децентралізації.

У попередньому матеріалі «КОЛИ БІЗНЕСУ НЕ БАЙДУЖЕ – ТО І ГРОМАДА БАГАТА: секрети успіху Визирської громади Одещини» розповідь сфокусована на Визирській громаді. Вона славиться працьовитими людьми та успішними підприємствами, яких на території громади понад 150.
Одним із таких підприємств є приватний порт ТОВ «ТрансІнвестСервіс» (ТІС) — бюджетоутворююче підприємство всього Лиманського району. Це найбільша в Україні порто-промислова зона. І це важливо для громади. Приміром, за результатами наполегливої праці тисяч людей, компанія ТІС за 2019 рік встановила новий рекорд – обробила 33 млн 4 тис. 307 тонн вантажів. Податки йдуть у Визирську громаду – тож вона займає 4 позицію в загальнодержавному рейтингу за показниками виконання місцевих бюджетів. Громада реверсна і повертає державі близько 60 % податків – а це понад 60 мільйонів гривень.
Знайомство з Визирською ОТГ розпочалося з екскурсії на порто-промислову зону ТІС. Розміри підприємства вразили. Журналісти дізналися про історію творення цього підприємства, побачили як функціонує приватний порт, ознайомилися з його терміналами та особливостями процесів.

ТІС для громади – потужне

бюджетоутворююче підприємство

Коли ми завітали на підприємство, саме в цей день тут відзначали 26 річницю компанії та День народження її засновника Олексія Ставніцера – у вересні 1994 року в 22 кілометрах від Одеси, в акваторії Малого Аджалицького лиману запрацювало це підприємство.
«ТрансІнвестСервіс» об’єднує п’ять спеціалізованих морських терміналів, розташованих на 400 гектарах землі: ТІС-Міндобрива, ТІС-Зерно, ТІС-Руда, ТІС-Вугілля, ТІС-Контейнерний термінал і, власне, сам ТІС, який володіє всією інфраструктурою терміналів та власною залізничною станцією.


Це один з найбільших і найдинамічніших контейнерних терміналів в Україні. Через нього проходить щорічно понад 30 мільйонів тонн вантажів – більше 20 % ринку. Це в чотири рази більше другого після ТІС за обсягами приватного оператора – «Ніка-Тера», та вдвічі більше, ніж перевалює найбільший госстівідор – «МТП Південний». У компанії ТІС понад 2 тисячі працівників.
Сьогодні «ТрансІнвестСервіс» – важливий гравець на світовому ринку морських перевезень і глобальної торгівлі. Це знак якості для інвестиційного клімату нашої країни і опора для подальшого зростання.
Але 26 років тому про такі потужності й не мріяли. 1994-го року на місці, де зараз стоїть ТІС, був покинутий перевалочний комплекс для імпорту фосфоритів. Його збудували в кінці 80-х, але в експлуатацію запустили тільки першу чергу. Те занедбане будівництво важко було назвати портом: комплекс включав один склад, причал і частину залізниці.


Засновники ТІС Олексій Ставніцер і його партнер Олег Кутателадзе побачили в цьому місці перспективу. Реанімували проєкт, змінивши профіль комплексу з імпортного на експортний. І це був один з перших терміналів ТІС з перевалки мінеральних добрив, і вже 1997 року ТІС-Міндобрива обробив перший мільйон тонн, перекидаючи продукцію з усього колишнього Радянського Союзу.
На той час приватних причалів не було, тож засновники почали будувати нові комплекси самостійно. Було в той час чимало проблем та зазіхань на цю територію. Але ні саботаж, ні бюрократична машина не зупинили ентузіастів. І вже 2000-го почав працювати новий зерновий термінал, який згодом стає найбільшим в Україні і на Чорному морі.


Генеральний директор ТІС Андрій Ставніцер (син засновника) заявив, що створює поблизу свого підприємства корпоративне село. Це означає, що всі компанії, які входять у групу ТІС, та багато інших, хто працює в порто-промисловій зоні (а таких налічується до 70 підприємств), зареєстровані в одному селі, тож і всі податки «стікаються» сюди – у Визирку. А в перспективі тут буде збудоване містечко на 30 тисяч мешканців, уже і проєкт є.
Важливий момент також у тому, що черги вантажівок тепер не тягнуться до самої Одеси – компанія ТІС впорядкувала приймання зерна та побудувала стоянки, де вміщається до 800 вантажних автомобілів.
…Журналісти зупинилися біля Робота-трансформера ТІС-1КБ – символу підприємства. Автором ідеї встановлення такої металевої скульптури був Андрій Ставніцер – син засновника підприємства, а скульптором – Олександр Мілов. У керівництві компанії говорять, що взяли Робота на охорону своєї території. Якщо серйозно, то “Залізна людина” виконує цілком практичну функцію: служить помітним орієнтиром для проїзду на підприємство.

Екоферма та артгалерея у Визирці –

оазис гармонії з природою

Ми відвідали екоферму «Ластівка». Поруч з порто-промисловою зоною, велетнем ТІС, ця відновлена ферма з очеретяним дахом та глиняними печами виглядає, як якір в оазі гармонії з природою.
Нас зустріла господиня – засновниця туристичного комплексу та артгалереї «Світлиця» Олена Козьміна, дружина Олексія Ставніцера. Пили каву, дегустували сир, слухали цікаву розповідь про історію створення сімейної справи, про те, як на старій розваленій фермі з’явилася екоферма «Ластівка», стайня «Шевальє», як відновили старовинні австрійські традиції сироваріння та як функціонує бізнес в сучасних умовах.
За її словами, цей проєкт реалізовано з однієї простої причини: чоловік приїхав будувати порт і потрібно було жити поруч. Тож переїхали до Визирки. З часом у розвалених будівлях тваринницьких ферм і створили екоферму та «Світлицю». Потім з’явилася ще одна мета – збереження традицій наших предків і народної мудрості в укладі господарства.
Коли наша сім’я зіткнулася зі страшним захворюванням на рак, ми купили свою Чорнушку – чорну дворову корівку, у якої все ще найсмачніше, найсолодше молоко. Я за освітою біолог, тож розуміла, що подовжити життя свого чоловіка бодай на декілька років можна за допомогою якісних, натуральних продуктів харчування. Так наше стадо розрослось до 10 дійних корів. Ми створюємо належні умови для їх утримання, забезпечуємо їх пов-ноцінними натуральними кормами. Молоко та сири, які виробляємо, щомісяця проходять аналіз в лабораторії. Кожен покупець переконується особисто, що на фермі є лише одна категорія товару – «чесний, як для себе», – розповіла пані Олена під час імпровізованої пресконференції в облаштованій в національному стилі «Світлиці».

Після переїзду у Визирку чоловік Олени – Олексій Ставніцер – багато зробив для розвитку села, яке тоді було в глибокому занепаді. Після смерті чоловіка Олена Вадимівна продовжила його справу, як меценатка та засновниця ферми “Ластівка”. За свою каденцію депутатом Визирської сільської ради вона за особисті кошти збудувала каплицю на місцевому кладовищі, опікується дитячим центром, де діти отримують додаткову освіту на безкоштовній основі.
Пані Олена також співзасновниця благодійного фонду імені Олексія Ставніцера. За її словами, це лише невеличка частка в розвиток села, але приємно, що є великі та мега-впливові агрокомпанії, які вкладають гроші в громади.
Стосовно рентабельності виробництва, пані Олена зауважила, що за нинішніх погодних умов важко вирощувати корми. Тож хоча б вийти на нуль у веденні господарства, та й стадо не розширюють, адже навколо немає вільної землі для вирощення кормових культур. Сповідують мету – популяризувати екоферму, показати людям, як виготовляється здорова та безпечна їжа для родини, для малих дітей, дати їм зрозуміти, що будь-яка продукція не повинна ділитися на два кошики: для себе і для решти.


Захоплено Олена Вадимівна розповідала і про творчість сучасних художників та їхні полотна, що зібрані в її особистій колекції у Визирці. Тут є роботи мешканця Визирки Євгенія Цюрупи. Окрема експозиція присвячена роботам молодої української художниці Ганни Хомчик.
З роботами Ганни я познайомилася на виставці “Різдвяна зірка” в Одесі. Ми побачили там роботи, які зачепили серце. Першими роботами Ганни Хомчик були “Квіти”, вони викликали теплі, світлі та радісні емоції, – зазначила Олена Козьміна.


За її словами, саме завдяки “Квітам” роботи Ганни стали відомі й за кордоном. У галереї жанрові картини підібрані таким чином, щоб передати звичайне життя українських трудівників сільського укладу в циклах і праці, і свята.
Засновниця туристичного комплексу та артгалереї зазначила, що є бажання зберегти історію села Визирки в образах, картинах. За життя, її чоловік, співзасновник транспортного вузла ТІС Олексій Ставніцер, ініціював роботу з написання книги про історію Визирки.


Пані Олена провела екскурсію фермою «Ластівка» – тут 7 голів дійного стада, свині, коні, кури різних порід, вівці та кролі. Основна діяльність – це виготовлення молока та сирів. Її гордість – конюшня «Шевальє», де утримують спортивних коней. І наразі Олена Козьміна приділяє увагу розвитку туризму – артоб’єкти входять до групи «Зелений туризм».


У престурі побувала Любов РУДЯ

Про парки та сквери, створені на місцях смітників у Доброславі, – читайте у наступному матеріалі.

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

НА ВУЛИЦЯХ ГОРНОСТАЇВКИ ДО КІНЦЯ РОКУ БУДЕ ВСТАНОВЛЕНО 158 ЛІХТАРІВ

Селищна рада повідомляє мешканцям Горностаївки приємну новину щодо відновлення вуличного освітлення. Роботи з підключення планується …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *