You cannot copy content of this page
На головну / ЛЮДИ / ВРЯТУВАТИ ПОЛЯ: АГРАРІЇ, НАУКОВЦІ, ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАДИ ОБГОВОРИЛИ СТРАТЕГІЮ ВІДНОВЛЕННЯ ЗРОШЕННЯ В УКРАЇНІ

ВРЯТУВАТИ ПОЛЯ: АГРАРІЇ, НАУКОВЦІ, ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАДИ ОБГОВОРИЛИ СТРАТЕГІЮ ВІДНОВЛЕННЯ ЗРОШЕННЯ В УКРАЇНІ

Близько сотні аграріїв із південних та східних регіонів України – Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської областей, – а також науковці, експерти, народні депутати та представники місцевої влади зібрались на круглий стіл, організований Всеукраїнською Аграрною Радою, для обговорення стратегії розвитку зрошення в Україні. Захід відбувся у Новій Каховці Херсонської області.

На тому, що має бути розроблена національна програма зрошення, а держава має підтримати сільське господарство акцентував увагу голова ВАР Андрій Дикун.
«В умовах зміни клімату питання розвитку зрошення в Україні постає надзвичайно гостро і ситуація в Одеській області, де цього року загинула третина урожаю, наочно це продемонструвала. Ми вважаємо, що в цьому плані держава повинна підтримувати сільське господарство, оскільки, інвестувавши раз, держава продовжує отримувати прибуток ще багато років. Тому варто думати, як захистити діючих інвесторів, як створити умови, щоб аграрії не боялись інвестувати кошти у зрошення», – зазначив голова ВАР.

Подальше підвищення середньорічної температури і, як наслідок, зміна клімату в Україні на більш посушливий аж до жорсткого дефіциту вологи спрогнозував директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко.
«Дефіцит вологи у 2050 році становитиме 550-570 мм, у 2100-му – 700 мм. Фактично, це – пустеля. У 2100 році до 60 % території України буде із жорстким дефіцитом водного балансу для ведення сільського господарства. За таких умов єдиним фактором забезпечення сталості сільськогосподарського виробництва, особливо на Півдні, є зрошення», – сказав науковець.
Разом з тим, зрошувальні системи в Україні перебувають у катастрофічному стані: із 2,17 млн га поливних земель, які мала Україна на початку незалежності, зрошувальні системи сьогодні працюють на близько 500 тис. га. Агровиробники готові інвестувати кошти у розвиток зрошення, адже воно підвищує урожайність мінімум в 1,5-2 рази. Більше того – окремі з них це роблять уже сьогодні, однак, стикаються з цілою низкою перепон і труднощів. Підприємство члена правління ВАР з Херсонщини Володимира Хвостова «Агропродукт, ЛТД» побудувало зрошувальні системи із насосною станцією на площі 956 га, однак так і не змогло добитись відведення земельної ділянки під насосну станцію, тому вона стоїть на воді.
«Інша проблема – це питання, пов’язані з підключенням до електромережі. Вимоги складені так, аби ви в жодному разі не змогли їх реалізувати. І, звичайно ж, найбільше питання – розмір інвестицій. Загальна сума будівництва і матеріалів – близько 46 млн грн, що в розрахунку на 1 га дорівнює близько 48 тис. грн. Тобто за 2 тис. доларів ви отримаєте 1 га зрошення «під ключ», – зазначив член правління ВАР.
Окрім того, надзвичайно великою проблемою для аграріїв є високі тарифи на воду для поливу земель, які, до того ж, невідомо яким чином формуються. Ще одне питання – енергосервісні компанії, які встановлюють енергозберігаюче обладнання на насосні станції за завищеними цінами, а покриття витрат потім лягає на плечі аграріїв. Окрема тема – як прокласти труби для системи зрошення через землі, які належать різним власникам, адже не всі дають на це згоду. Тому, для розвитку системи зрошення необхідно, щоб якнайшвидше запрацював закон про консолідацію земель.
Вирішити зазначені проблемні питання покликаний законопроєкт про організації водокористувачів (ОВК), який зараз перебуває на стадії напрацювання та обговорення. Зокрема, законопроєктом передбачається створення організації водокористувачів (ОВК) – неприбуткової організації, метою якої є забезпечення експлуатації та обслуговування меліоративної системи і забезпечення водокористувачів водою для зрошення.


На ключових положеннях і дискусійних питаннях законопроєкту зупинився заступник голови ВАР Михайло Соколов. Так, наразі необхідно визначитись зі способом передачі організаціям об’єктів меліоративної системи. Це може бути передача у власність, у довірчу власність або пільгова оренда. Також слід вирішити, чи надавати можливість бізнесу будувати нові меліоративні
системи та приватизувати існуючі. Окрім того, потрібно визначитись із механізмом фіксації права власності на меліоративні трубопроводи.
Перший заступник голови Держводагенства Олексій Кузьменков, який також був присутнім на заході, зазначив, що підтримує створення ОВК як організації, яка візьме на себе обов’язки по залученню інвестицій. Також посадовець зазначив, що протягом двох місяців Держводагенство презентує комплексний план реалізації зрошення та дренажу до 2030 року.
Херсонщина як зона ризикованого землеробства зацікавлена у виробленні дієвого механізму відновлення та подальшому розвитку зрошення. На цьому наголосив перший заступник голови Херсонської облдержадміністрації Дмитро Бутрій.
«Для нас питання зрошення – це питання високої урожайності, фінансової та економічної стабільності південних областей і нашої держави, гарантія її продовольчої безпеки. Сподіваюсь, сьогоднішнє обговорення стане підґрунтям для прийняття законодавчих актів, які сприятимуть розвитку системи меліорації на півдні України», – наголосив Дмитро Бутрій.
У заході також взяли участь народні депутати: Ігор Палиця, Олександр Ковальчук, Ігор Колихаєв, Іван Чайківський. Народні обранці запевнили, що почули проблеми аграріїв щодо зрошення та будуть сприяти їх вирішенню на законодавчому рівні під час наступної сесії Верховної Ради.
Пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради

Про Горностаївка INFO

Перевірте також

Агродопомога по-новому: реєстр фермерів та онлайн-заявки

На аграрну галузь припадає близько 40% виручки від українського експорту. Однак великі прибутки переважно отримують …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *